Час обирати гурток анонімних алкоголіків, або Google мене в чомусь підозрює

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 02.05.2018 11:25
  • 0

Вирішив зазирнути сьогодні на мапу, а гугл видає наступну картинку з відміченими адресами і часом функціонування груп анонімних алкоголіків.

Рішення і критерії електронних алгоритмів залишу поза увагою, хочу поміркувати про причини пиятики та алкоголізму серед чоловіків.

Раніше в енциклопедичних колах спирт вважався наркотиком. Проте, це слово не мало такого брутального значення як сьогодні, зрештою в аптеках можна було без зайвих запитань купити і кокаїн, і геморой (дві хвилини згадував слово "героїн"). Звичайно, що останні 2 наркотики викинули з аптек і лікувальної практики, а виробники спирту, певно, доклали чималих зусиль, щоб їхній продукт не згадувався в такому ганебному списку.

Звичайно, що кожен "культурно вживаючий алкоголь", заперечить наркотичну дію напою з градусом і схилятиме розмову про цілющі властивості (згадуємо лікарські рецепти 100-літньої давнини на кокс і герич та тихо крутимо дулю під столом таким аргументам), про горілку – як ледь не приправу (авжеж, сіль і цукор ну дуже корисні), зрештою про народні традиції (ну так, і "дєди ваєвалі, і спірт вєдром хлєбалі"). Брехня і нісенітиця.

Спирт – наркотик, який викликає залежність.

Чому його вживають чоловіки?

Будував такий ланцюжок роздумів:

1. Збираються чоловіки і п'ють чай-воду-сік (фууу, гомікі, а нічого подібного, такі здоровенні брутальні гетеро). Чоловіча природа вимагає активних дій (Бог-Творець, а ми ж з Його образу і подоби... теж бажаємо творити). І от який вихід цій творчій енергії у середньостатистичного чоловічка, що мешкає десь у панельній багатоповерхівці спального масиву? Дров не нарубаєш, двір від снігу як лох не чистимеш (тим більше літом), мамонтів ще "дєди уваєвалі". Можна розмовляти, але кругозір вузький, жінкам простіше – вони історично в поселеннях могли безумовку комунікувати, а балакучуй мисливець не приносив стегно кабана... і не розмножувався.
А от алкоголь дозволяє теревеніти про 2 абзаци свого життя 5-8годин – з неймовірною завзятістю та енергією.
Отже, чоловіча енергія творчості виплескується м'яким язиком за дурним вітром.

2. Чоловік – історично, це непохитний воїн, що не знає страху. Але страхи є у всіх. І якщо раніше чоловіки масово гинули в битвах, в пазурях хижих саблезубих лягулярів і від всюдисущих мікробів, не встигнувши достатньо нажахатися за життя, то зараз завдяки досягненням цивілізації наші страхи ростуть, підживлюються, загоняючи нас в депресії і зводячи з розуму. Західна цивілізація пропонує допомогу психологів (фууу, гомікі), східна – філософію (фууу, пофігісти). Ми придумали колективний алкоголізм, коли непорушний воїн під психотропною дією алкоголю може викричати, вихаркати, вишкребти всі свої страхи і болі під мовчазне схвалення та поодтноке схлипування колег (до наступного застілля, пляшки).

Що маємо? Немає реалізації пункту 1 (безумовно позитивного, плюсового, творчого), відповідно маємо пункт 2 (скигління і скрежетання).

Свого ще додають штучні традиції, колективізм, рівняння на лідера, бажання помірятися геніталіями (хто кого переп'є, і потім насолоджуватися "всє гусари спят бєзпробудним сном, ліш одін не спіт, п'йот шампанскоє за мою судьбу, за циганскую"... кайфово бути останнім отим гусаром, всі вже ніякі, а ти допив сам з собою оцей останній келих і нібито переміг змія в жорстокій битві, психологічна віртуальна пемога зарахована). Безумовно, шкодять ще й масони з рептілоїдами, хрестоносцями-латитянами та англосаксами, які за руки-ноги тримають слов'янина і заливають бідолазі оковиту в рота – і він стає не воїном, а таким собі добрим дурником-п'яничкою, який нібито і пику не натовче, і на заклання принагідно сам потупцює без зайвих запитань.

Що ж робити? Та нічого. Просто не вживати наркоту.
А тверезість і культура допоможуть жити своїм життям без штучних радостей і зайвих протезів при здорових органах.

Коментарі: