Філософія мандрів, або як перестати бути хоббітом і вирушити назустріч пригодам

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 23.06.2018 13:32
  • 0

Вона споглядала як сонце сідає за вулкан Тейде. Вона милувалася вежами Куала-Лумпура з басейну на даху готелю. Вона пам’ятає запах арабських парфумів, виготовлених в Еміратах, індійських спецій та пилу, камбоджійського дуріану, свіжо приготованої паельї з морепродуктів на іспанській пательні, а також як пахнуть українські лани, пшениця, лугові трави.

Людина, яка живе за покликом своєї душі і намагається знайти радість і сенс у всьому, що вона робить.

Сьогодні мені пощастило спілкуватися з Лілією Зубковою, за плечима якої відвідини 43 країн світу. Відповідно, розмова буде точитися навколо тих питань, які задавали подорожнім від часів неоліту і які, певно, зринатимуть з вуст наших нащадків при зустрічі міжгалактичних експедицій.

Вулкан Тейде, Тенеріфе Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Далі за текстом розповідь моєї співрозмовниці з незначними вставками ініціатора цієї розмови.

Яка потреба примушує людину залишити щоденні клопоти, зачинити двері власної оселі та мандрувати за сотні або навіть тисячі кілометрів від рідних стін?.. Подорожі дозволяють швидко розвиватися, оскільки розширюють кругозір, знімають бар’єри, демонструючи, що можна жити інакше від традиційного рутинного життя, знайомлять з іншою культурою, віруваннями, звичаями. Важливо, що ти також пізнаєш самого себе і свої можливості, бо іноді трапляються складні та непередбачувані обставини, коли необхідно шукати вихід та приймати правильні рішення. Також, в мандрах відбувається духовне зростання особистості, яке не замінить місяць медитацій, читання відповідної літератури чи слухання лекцій.

Подорож дозволяє зануритися в атмосферу країни, якщо, звичайно, мова не йде про два тижні безпробудної пиятики біля басейну на території готелю.

А хто ж, як не місцеві жителі, надасть можливість відчути всі принади відвідуваного краю? І ось тут, ми стикаємося зі ще одним важливим фактором розвитку – це культура спілкування та знання мови. Варто вчити англійську, можливо – китайську, бо до того часу як вивчимо останню, вона, ймовірно, стане другою світовою мовою! Існує чарівна мова жестів, коли демонстрація готівки продавцю або тицяння пальчиком на мапі чи в меню ресторану дозволить отримати те, чого Ви прагнете в даний момент.

White Musk в Абу-Дабі, ОАЕ Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Звичайно, що є ряд країн і напрямків (Туреччина, Єгипет, В’єтнам), які пропонують туристу послуги "все включено" і, відповідно, мають штат та метикуватих місцевих торгівців, які ломаною російською мовою будуть пропонувати свої послуги. Але якщо ви бажаєте пригод, кудись поїхати, щось побачити, ба – навіть більшість екскурсій – вимагатимуть від вас знання англійської мови.

Безлюдний пляж Албанії Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Поряд з цим є країни, громадяни яких принципово не розмовляють мовою Шекспіра. Так, у Франції, в Парижі Ви можете зустріти сердитого дідуся, який переконуватиме Вас, що коли Ви вже зважилися відвідати його державу, то перед цим варто було вивчити мову Віктора Гюго.

Так, у фантастичній країні Марокко, яка щиро дарує свої чудеса кожній людині, де поряд зі скромними, люб’язними жінками, які засновують і працюють на багатьох мануфактурах, живуть агресивно налаштовані чоловіки, головною втіхою яких є розмова за філіжанкою кави, а при наближенні туриста емоційна пропозиція забиратися якнайдалі від їхньої країни або більш ліберальна – просто так віддати гроші.

Але це швидше виключення з правил.

Більшість людей, які зустрічаються в мандрах досить привітні та радо діляться з туристом своїм спілкуванням, емоціями, світоглядом, баченням життя.

Досить цікаво подорожувати в країнах, які лише заявили про себе як туристичні. До прикладу – Албанія та Камбоджа. І, якщо туристи певною мірою зіпсували громадян останньої, які зрозуміли, що на іноземцях можна заробити грошенят, то широченні майже порожні пляжі в липні місяці, дешеві ціни, люб’язні та щирі громадяни середземноморської країни роблять її дуже бажаною для відвідування.

Брюгге, Бельгія Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Кого ж з мандрівників найчастіше можна зустріти в інших краях? Як виявилося, перше місце впевнено посіли китайці, які, незалежно від віку, впевнено торують туристичні шляхи нашої планети. Підсилюють натовпи далекосхідних подорожніх корейці та японці, яких непристосованому погляду європейця важко відрізнити від громадян Китаю. А впертість з якою кожен член групи буде намагатися зробити власне якісне селфі, засмутять українця, який сподіватиметься швидко сфотографуватися на фоні якої-небудь визначної пам’ятки. При цьому відвідуючи Пекін, гуляючи по "Забороненому місту"(найбільший палацовий комплекс у світі), фотографуючись на Великій Стіні, варто розуміти, що англійською в кращому випадку буде володіти ваш гід, або ось той білий турист, який на мить виринув з моря азійських облич навколо.

Велика китайська стіна Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Що цікаво, з усіх людей, які зустрілися у подорожах, Ліля найбільше запам’ятала нашого українського молодого 20-річного хлопчину з Вінничини, який мандрував світом користуючись автостопом та міжнародним рухом безкоштовного обміну житлом для туристів. Тут

Вразила його відкритість, щирість, бажання пізнавати світ. При цьому він має амбіційні плани здобути освіту за кордоном, а отриманий досвід спрямувати на перетворення України в країну, в якій буде комфортно кожному. При цьому кар’єрний зріст цієї молодої людини і талант програміста дозволяють бути впевненим у реалізації його мрій.

Велика китайська стіна Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Є свої принади в подорожі великою чи малою компанією друзів, починаючи від банальних матеріальних вигод, коли дешевше спільними зусиллями винайняти житло чи автівку. До відчуття плеча товариша, веселих жартів, вдалих фотосесій, творення своєрідної спільної історії, яку так приємно згадувати разом через місяці та роки, що проминуть. Поряд з цим, досить комфортно подорожувати іншими країнами лише в компанії власних думок. Коли реалізовується лише власне прагнення відвідати те чи інше місце, і відповідальність за те, що відбувається навколо, залежить лише від тебе самого.

З посмішкою Ліля згадує пригоду на Кавказі, коли кермуючи орендованою автівкою з дружною суто дівочою компанією у салоні, вона раптом почула дивний звук одного з коліс. Добравшись до грузинського села, яке мало СТО, наша героїня намагалася пояснити майстру і ще половині села, яке прийшло подивитися на туристів, в чому проблема і що варто робити. 

Після маніпуляцій з колесом спеціаліст попередив, що далі їхати не можна: "звук-іскра-агонь-бєжать" – стало його невблаганним вердиктом.

Як потім виявилося, охолоджувальна рідина не подавалася в колесо. Їхати довелося не швидше 70км/год, з неприємним відчуттям, що ж насправді з твоїм залізним конем. Взагалі, при авто мандрівках варто приділити увагу якою машиною ви будете користуватися, яка у неї потужність, витрата пального, надійність, розмір багажного відділу. Так, подорожуючи горами Албанії виявилося, що потужності приємної у всіх сенсах Škoda Citigo не вистачає.

Куала-Лумпур, Малайзія Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Як же змінімізувати ризики мандрівки і зробити подорож приємною?

Перш за все необхідно вивчити інформацію в Інтернеті про країну, місто, яке плануєте відвідати. На що варто звернути увагу:

  • яка вартість таксі від аеропорту до центра міста;
  • який курс обміну місцевої валюти до долара США;
  • скільки коштує середній чек в ресторані, щоб поїсти;
  • яка вартість житла.

Також, варто розуміти, що досить часто, за певні послуги – як то провести кудись, показати дорогу, у вас можуть просити гроші.

Парк Кекенхьоф в Амстердамі

Варто враховувати особливості місцевого законодавства. Так, в ряді буддійських країн, за фотографування монаха з вас можуть стягнути штраф.

Досить корисним для мандрівника буде форум Вінського:

При плануванні заселення в готелі, відвідання кафе, ресторанів, нічних клубів та інших розваг у пригоді може стати наступний сайт, на якому користувачі діляться власним досвідом і виставляють рейтинги відвіданим закладам. Також, там можна знайти усереднені ціни та інформацію, як дістатися запланованого місця відпочинку.

З чого ж починати людині, яка ніколи і ніде не подорожувала?

На це питання у пам’яті Лілі спливають думки про Польщу, країну, в якій багато живе, працює, навчається українців, населення якої користується досить зрозумілою для нас мовою, при цьому являючись Європою у багатьох значеннях цього слова. Що може бути кращим за проведення вікенду у Кракові?!

Тадж-Махал, Індія Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Досить гарним варіантом для початківця можуть стати автобусні тури. Тим більше є компанії, що досить гарно налагодили надання послуг в цій сфері. Так, один з маршрутів, метою якого був Амстердам і який проходив також територією Польщі та Німеччини, спочатку викликав скепсис. Та завершився справжнім захопленням від організації туру, а найманий гід по Нідерландам виявився одним з найкращих спеціалістів у своїй сфері (до речі, виходець з України).

На традиційне питання – "ну як там?" сподіваючись почути про казкові принади закордонного життя в порівнянні з вітчизняними реаліями, досить часто від Лілі можна почути як у нас в Україні насправді добре. Починаючи від купівельної спроможності, смачної їжі, щирих людей та казкової природи. Проте, нажаль, ми не цінуємо те, що маємо.

Чи схожі ми на когось з тих народів, що зустрічалися Лілі в мандрах? Як виявилося – ні.

Ми, українці, досить самобутні: з однієї сторони ми досить щирі, з іншої – абсолютно байдужі. Ми – це суміш якихось взаємовиключних понять, які важко зрозуміти.

Так – ми можемо кинутися на допомогу, коли це потрібно, і можемо стояти осторонь, спостерігаючи, коли когось лупцюють. Якась дивна двоїстість притаманна нам.

Тайські човники Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Чи найгарніші наші дівчата? Так – найгарніші, що стосується зовнішнього прояву: вони знають як і вміють бути гарними, стильно одягатися, наносити ефектний макіяж. Проте не вистачає оцієї впевненості, яка присутня у звичайної жительки Данії і яка дозволяє останній (розпатланій в дурнуватих джинсах) ловити на собі захоплені погляди чоловіків. Плекання внутрішньої краси поряд із зовнішньою, ось куди варто спрямовувати свої зусилля. А посмішки, які щомиті дарують досить посередні тайки, висвітлюють їхні обличчя, роблять їх надзвичайно привабливими.

При цьому в Україні величезний туристичний потенціал – море, гори, ріки, степи, маленька пустеля, сучасні міста – це все вміщується в межах наших кордонів. До прикладу, гуляючи центром Києва чи Львова ви обов’язково зустрінете велику кількість іноземців, які цінують нашу смачну кухню, цікавляться нашими звичаями та традиціями.

Храм Ангкор Томб в Камбоджі Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Чого ж не вистачає, щоб відкривати себе світові? Інфраструктури. Налагодити шляхи між містами, облаштовані зрозумілими та доступними вказівниками. При цьому ми вже маємо приклади успіху в туристичній галузі – навесні Буковель було визнано лідером серед гірськолижних курортів світу за темпами розбудови та розвитку.

При цьому великий сум викликає, що при тому багатстві, яким Україна здатна зачарувати іноземців, ми абсолютно не цінуємо його, вирубуючи ліси, забруднюючи річки, загаджуємо море. Звичайно, що і в інших країнах існують проблеми екології, сміттєзвалища розповзаються планетою. Кожен або бореться, або тоне у відходах.

До прикладу, в Індії на законодавчому рівні заборонені поліетиленові пакети. Малайзійська столиця Куала-Лумпур при кількості мешканців біля 2 млн. зовсім не схожа на кам’яні джунглі, величезна кількість зелені та чистота зачаровують погляд мандрівника.

Як досягти чистоти та взяти частину європейського менталітету в частині, що стосується відповідального ставлення до природи? Ліля вважає, що не тільки і не стільки звертаючись до совісті та свідомості громадянина, але й за допомогою дієвої та жорсткої системи штрафів, яка протягом тривалого часу ефективного використання запише ледь не в генетичний код наступним поколінням поняття екологічної культури.

Язик Тролля, Норвегія Фото з особистого архіву Лілії Зубкової

Мріючи про подорожі в інші країни, навіть коли видається, що твоє бажання має більше факторів "проти", ніж "за", потрібно бути впевненим у собі, в житті, в позитивних обставинах.

Якщо в тебе є впевненість, що ти гідний своєї мрії – в тебе все реалізується.

Не варто економити на собі, варто шукати можливості дозволити собі те, чого прагнете. Адже цей момент і ця мить є неповторною, і ті емоції, в які Ви поринете, смакуючи устриці на березі океану, не зрівняються ні з чим.

Подорожуючи іншими країнами, потрібно пам’ятати фразу "Індія відображає нам наш внутрішній стан". Трансформуючи це на загально світовий масштаб, треба розуміти – з чим ти прийдеш до світу, те ти від нього і отримаєш (хто до нас з мечем припреться, тому ми цим мечем і покажемо, де раки зимують). Отже, варто бути допитливим, не очікувати підступності від інших, а ваша доброзичливість та щирість притягнуть у ваше життя відповідних людей та події. Не втрачати почуття гумору, а якщо випадково і трапиться якась халепа, розсміятися та подумати "буде про що згадати".

Подорожуйте! Закликає Ліля, адже Земля прекрасна, і жодні світлини чи відео з Інтернету не передадуть тієї енергетики та щастя, яке ви зможете отримати, перебуваючи і відчуваючи себе зануреним в атмосферу певного місця.

Коментарі:

Останні новини