Закривають місцевий відділ Житомирського обласного центру крові, відомий мешканцям як станція переливання. Рішення про його закриття невідворотне: приміщення на вулиці Герцена, 63, де розташовано заклад, передали на баланс Новоград-Волинського медичного коледжу, працівників відділу попередили про заплановане звільнення й фактичне закриття установи з 6 жовтня 2020 року. 15 осіб персоналу залишаться без роботи, Житомирський центр крові – без частини донорів, а ті, хто помирає – без достатньої кількості препаратів крові.
Світова статистика говорить, що кожні дві секунди хтось потребує переливання крові. Щороку у світі донори здають понад сто мільйонів доз крові або її компонентів, щоб врятувати життя людям з гострими кровотечами, потерпілим під час аварій, породіллям, пацієнтам реанімаційних, хірургічних, гематологічних, онкологічних та опікових відділень. Усіх ситуацій, за яких людині можуть знадобитися препарати крові не перерахуєш, від біди ніхто не застрахований, тому активно розвивають донорство. В аптеці кров не купиш, є лише одна надія – надія на донора.
За часів Радянського Союзу в Україні існувала ціла мережа здачі, переробки та зберігання крові. У Новограді-Волинському станція переливання крові діяла понад 50 років, сформовано базу постійних добровільних донорів. За ліквідації філіалу вони не зможуть активно брати участь у порятунку життя. Керівник місцевого відділу центру крові Леся Становська каже: "Третину потреб обласного центру крові задовольняють донори з Новоград-Волинського і Коростенського районів. Хто їм компенсуватиме доїзд до Житомира, і чи зможуть донори витрачати час?".
На 47, позачерговий, сесії міськради йшлося про те, чому Новограду, де споруджується хірургічний корпус і планується центр госпітального округу, не потрібні донори і робочі місця для медиків. На запитання депутатів відповів директор КНП "Обласний центр крові" Житомирської облради Анатолій Чугрієв, який повідомив, що торік Новоград виготовив продуктів крові на 368 тис, а на утримання відділу необхідно майже 2 млн грн в рік. Він розповів, що вартість одного виїзду бригади з 5 осіб для забору крові в регіонах обходитиметься в одну тис грн.
Пересувна станція забору крові, тобто спеціально обладнаний автомобіль, коштує орієнтовно 400 тис євро, тому гостро постає питання приміщення для роботи з донорами. Депутат обласної ради Степан Нусбаум розповів про споруду на Герцена. За його словами у Житомирі на сесії йшлося про заміну дерев’яних вікон і утеплення старого будинку. З цією метою на проєктно-кошторисну документацію виділили 200 тис. грн., але це вже стосується медколеджу, а забір крові доведеться притулити до медицини. Леся Становська погодилася з тим, що відділу не потрібне таке велике приміщення: "Нам достатньо 100 м кв площі і 1,5 млн грн на утримання".
Головний лікар Василь Борис запевнив, що лікарня не залишиться без крові, і поцікавився, що буде робити Житомирський центр без наших донорів. Депутат-хірург Костянтин Шнайдер наголосив, що наша лікарня є опорною, тому про ліквідацію відділу центру крові не може йтися. Депутат Сергій Хапчук запропонував виробити два варіанти дій: варіант "А" – зробити відділ комунальним закладом міськради і утримувати самостійно, варіант "В" – говорити про співфінансування з облрадою. "За" звернення до облради і до Міністерства охорони здоров’я про збереження відділу проголосували одностайно. У депутатів міськради з’явилося ще одне стратегічне завдання – зберегти станцію переливання крові.
