8 жовтня облрада занесла до природно-заповідного фонду Житомирщини місцевого значення чотири нові об'єкти, серед яких річка Тня.
Тня – права притока Случі, завдовжки 75 км, з яких 26 розташовані у межах Новоград-Волинського району. Річка має притоку Теньку завдовжки 27 км. Вони несуть води через Брониківську ОТГ. На території Несолонської сільської ради створять ландшафтний заказник "Зелена Лагуна". 98 гектарів земель ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" стануть заповідними.
ТняФото: riversua.livejournal.com
"Пріоритетом охорони у заказнику є види рослин та тварин, занесені до Червоної книги України. Особливу цінність становлять рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, а саме: формація латаття білого, формація латаття сніжно-білого, формація глечиків жовтих", – сказано у рішенні, ухваленому Житомирською облрадою.
ЛіліяФото: Unsplash
Численні популяції лілій у дикій природі різко скоротилися через бездумну людську діяльність. Практично знищене природне середовище, де лілії ростуть: руйнуються прибережні зони, через вирубування лісів міліють водойми, промисловими і каналізаційними викидами забруднюються усі ріки України. На Тні та на її притоці Теньці рослини-красуні збереглися у чистих і недоступних місцях.
Жовті глечики належать до групи найстаріших рослин планети, що з’явилися на Землі мільйони років тому і є індикаторами чистоти води. Цей ніжний витвір природи використовують у народній медицині, отож його безжально винищували не лише для того, щоб прикрасити волосся. Пригадуєте, у творах Гоголя у вінках з лілій травневої ночі з води виринали русалки.
ГлечикиФото: galnet.fm
Література і фольклор стоять на варті окраси водяних поверхонь. Старі люди розповідають, що там, де росте лілія, навіть худобу напувати не можна, а рвати квітку краще із заткнутими вухами. Легенда, якою відлякують охочих нищити красу, називає лілію русальною квіткою. Мовляв, влітку у сяйві місяця русалки збираються на ігрища, найчастіше там, де цвітуть жовті глечики.
Рвати квіти не дозволяється, а то русалки розгніваються і вхоплять за руку, можуть навіть під воду затягти. Хто нівечить стебла водяних рослин і витягає коріння, той бачитиме жахливі тягучі сни. Водяники і русалки здатні насилати на людей моторошні видіння. Навіть корів і коней потрібно відганяти від магічних русальних місць. Хтозна, скільки правди у народних оповідках, але краще до них дослухатися.
Цвітуть водяні лілії з травня до вересня, а у жовтні у воду потрапляє насіння, тому жовтень для лілій – особливий місяць. "Розмножуються ці рослини переважно за допомогою коріння, яке разом з мулом розносять весняні води. На жаль, стрімких паводкових вод наші ріки не бачать роками, тому великі сподівання на насіння", – розповідають природоохоронці.
Ландшафтні дизайнери довмілися вирощувати водяні лілії у спеціально створених умовах у штучних водоймах. Особливо це гарно вдається голландським квітникарям. У Нідерландах є спеціальні фірми з розведення водяних лілій, але у нас не Голландія, лілію не особливо шанують, хоча багато хто думає, що на гербі району зображена саме вона.
Насправді це – рододендрон жовтий, пишний квітучий кущ, релікт давньої флори, що дивом зберігся й охороняється у Городницькому заказнику. Таке пояснення дають Сергій і Петро Дорошкевичі, орепівчани, автори географічного нарису про природу Новоград-Волинського району. Згідно з навчально-методичним виданням сина-науковця та батька-вчителя географії Орепівської школи, на території району є 13 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення.
Рододендрон Фото: ukrinform.ua
До чотирьох місцевого значення додали ще один. Заказників загальнодержавного значення п'ять: два лісових, ботанічний, загальнозоологічний і гідрологічний. У географічному нарисі сказано, що рослинність водойм представлена мілководними рослинами: осокою, комишем, рогозою, очеретом, стрілолистом, півниками, цикутою. Зустрічаються глибоководні та вільноплаваючі рослини: латаття, глечики, рдесник, ряска, жабурник, елодея.
"Загалом рослинний світ Новоград-Волинщини характеризується різноманітністю і неповторністю. Він є генетично багатим матеріалом, де поряд можна зустріти різні типи організацій рослинного світу: лікарські й отруйні, декоративні, ендемічні і реліктові", – пишуть Дорошкевичі.
На Случі зустрічається плавун щитолистий, сусід жовтих глечиків. Він занесений до Червоної книги, а тому і лілія під охороною закону, бо перебуває з плавуном в одній водяній групі. Для таких рослин існує Зелена книга. Через безжальне ставлення до природи колись поширена русальна квітка може опинитися на межі винищення. Шкода, що на Поліссі з’явилася потреба охороняти усі види водяної лілії, яких у світі нараховують п’ятдесят.
