Південне і Північне городища, тобто Возвягель, пахнуть різнотрав’ям і картоплиськом, люди там розорали частину заповідної території і вирощують городину. Чого не скажеш про туристичне серце нашого міста – залишки фортеці. Вони оповиті запахами не звіробою та чебрецю.
Повітря біля фортеці не асоціюється з Довженковими словами: "…так гарно пахло давниною, рутою-м’ятою, любистком, печеним хлібом, яблуками і сухим насінням". За Палацом культури ім. Лесі Українки створили оглядовий майданчик з символом Звягеля – дзвоном, елементами оборонної споруди, фонтаном-Мавкою, дорогими лавками та урнами. Бракує лише громадської вбиральні, а тому і пахне відповідно...
За словами старшого наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, керівника Житомирської археологічної експедиції Андрія Петраускаса, Звягельська фортеця не може не приваблювати. По-перше, вона одна з двох на Житомирщині, більше немає, а по-друге, камінні залишки необхідно перетворити на музей просто неба. Археологи під його керівництвом за кілька днів докопалися до фундаменту фортеці і переконують, що його доцільно "розкрити".
Як зазначають археологи, проблема полягає у тому, що будівельне сміття після спорудження великого Палацу культури радянського зразка не вивезли, а розгорнули на території історичної пам’ятки. Зверху насипали землі, розрівняли і створили гарне місце відпочинку, яке можна зробити будь-де. Щоправда, є й позитив: залишки давнини добре заховані від чорних археологів. Усередині фортеці нелегальних копачів відлякують ще й справжні "мінні поля", про причину походження яких журналісти пишуть роками.
Зовнішня стіна, прикрашена підвісними містками та ковкою, виглядає чистою, але всередині фортеці, за відреставрованим муром, справжня громадська вбиральня. Час від часу активісти б’ють на сполох і прибирають територію, бо екскременти шокують не лише нелегальних копачів, а й науковців, готових перетворити Новоград-Волинський у туристичну Мекку. Директор краєзнавчого музею Олена Жовтюк неодноразово організовувала толоки з прибирання фортеці.
Вона каже: "Торік у вересні археологи-науковці працювали усередині фортеці, обстежували зовнішній бік північної стіни. Окрім традиційних для таких місць знахідок – меча, решток керамічного, скляного посуду, оброблених кісток – вони могли натрапити на "скарби" сучасності. Який би це мало вигляд?". Місцеві краєзнавці готувалися до археологічної розвідки зі скануванням усієї території фортеці, аерофото- та відеозйомок, тому фортецю прибрали і засіяли зсередини ріпаком.
Негорда квітуча культура не може бути розв'язанням проблеми, городяни наполягають на відкритті вбиральні. Влада розглядала побудову туалету між Палацом культури та багатоповерхівкою на пл. Лесі Українки, 5. Він мав з’явитися разом із торговельною точкою санітарно-гігієнічним товаром: серветками, паперовими рушничками, тощо. Члени архітектурно-містобудівної ради були готові погодити тимчасову торговельну споруду з громадською вбиральнею на декілька кабінок.
Деякі депутати міськради сьомого скликання обурилися: "Є Генеральний план та план зонування Новограда-Волинського, але в цих документах подібна торговельна точка не передбачена. Місце, де б мали розташувати туалет і магазин, в них окреслене як центральна громадсько-ділова зона, яку в перспективі комплексної забудови території планують підлаштувати під зону відпочинку".
Категоричними були не лише депутати, член Національної спілки краєзнавців України Олександр Провоторов висловив свою думку: "Які взагалі можуть бути плани забудови території єдиної середньовічної пам’ятки архітектури!? Чому робиться все, щоб знищити історичне обличчя міста? Мало того, що перетворили пам’ятку архітектури в елемент сучасної садово-паркової архітектури, надавши їй з боку замкового двору бутафорського вигляду, то знову і знову заходить мова про забудову".
Олександр Провоторов пояснює: "Цінність складають саме збережені конструктивні особливості замку як бастейно-бастіонного типу замків, так і стінового-баштового типу. Насамперед наявність ронделі (бастеї), бастіону та куртини і рову між ними. Домінантним є саме староіталійський (бастейно-бастіонний) тип. Їх було лише три на Волині. Залишився один, Звягольський. Треба частково відновлювати рів, принаймні до рівня 1929 р. (згідно з відповідними світлинами). Житлову будівлю знесли саме для цього, а не для того, щоб із приходом чергової нової влади "вбухати" там гаражі, планувати громадську вбиральню, підвищувати рівень засипки".
Доки влада та краєзнавці обурюються, населення підмочує репутацію Новограда, тому фортецю краще оглянути в інтернеті.
Ми уже повідомляли про відео з моделлю замку. Вигляд Звягельського замку 1620 року фахівці та меценати відтворили за допомогою 3D-моделювання.
