У цехах птахокомбінату встановили низку агрегатів для механізованої обробки птиці. В забійному цеху обладнано спеціальний конвеєр, який мав більш ніж утричі збільшити пропускну спроможність цеху. Водоплавну птицю передбачалось обробляти за допомогою пару, для чого встановлено парову камеру, застосування якої мало механізувати трудомісткі процеси, збільшити продуктивність праці у два з половиною рази. У відгодівельному цеху впроваджено машинну відгодівлю птиці ["РП" від 8 липня]. Інкубатор видав до 40 тисяч курчат колгоспним фермам Новоград-Волинського та Ярунського районів ["РП" від 1 травня].
Міська автобусна станція одержала два нових автобуси "ЗІС-155". Таксомоторний парк поповнився двома легковими машинами "Победа". Пасажирів міста обслуговували 8 автобусів і 11 таксі. А всього на міських і міжміських лініях курсувало 35 автобусів. Тільки за травень 1955 року перевезли майже 250 тисяч пасажирів. У червні почав курсувати автобус Новоград-Волинський – Ярунь – Житомир – Новоград-Волинський [«РП» від 27 травня, 10 червня і 25 вересня]. Автотранспортна контора здійснювала продаж місячних квитків на проїзд в автобусах по місту ["РП" від 24 квітня].
Шофери Михайло Іванович Вознюк і Михайло Йосипович Брагінський взяли зобов’язання довести пробіг автобуса до 250 тисяч км без середнього ремонту. Їх автобус вже пройшов 240 тисяч км і юув у хорошому технічному стані. Завдяки доброму доглядові за машиною і правильній експлуатації одержано велику економію – 115 тисяч крб грішми та 800 кг пального. Шофер вантажного автомобіля В. Анципович на "ГАЗ-51" пройшов 151 тисячу км без капітального ремонту і зекономив понад 25 тисяч крб державних коштів ["РП" 8 липня і 16 жовтня].
Колектив міської контори зв’язку в третьому кварталі 1955 року став переможцем у соціалістичному змаганні районних контор області та нагороджений перехідним Червоним прапором обкому КПУ і виконкому обласної Ради депутатів трудящих ["РП" від 18 грудня]. Переможцем обласного змагання в 1955 році стала також Новоград-Волинська яйцебаза, яка прийняла і відправила промисловим центрам країни більш як 40 вагонів яєць ["РП" від 23 жовтня].
15 травня на вул. Леніна № 14 відкрили комісійний магазин міськторгу ["РП" 12 травня], а восени 1955 року – продовольчий магазин коопторгу. В останньому можна було придбати біле борошно, цукор, крупи, тваринне масло, м’ясо, овочі, кавуни, мед тощо ["РП" від 7 жовтня]. Згідно з оголошенням міськторг відкрив також нову їдальню на вул. Леніна № 82, яка працювала з 12 дня до 9 вечора ["РП" від 27 грудня]. 25 вересня на міському ринку почала працювати нова книгарня Житомирського облкниготоргу. Крім літератури, тут торгували канцелярськими товарами ["РП" від 28 вересня].
Контора «Заготскот» закінчувала будівництво нового адміністративного будинку, в якому, крім контори, мали обладнати клуб і кімнату для відпочинку здавців худоби ["РП" від 5 жовтня]. У 1955 році звели новий адміністративний будинок райспоживспілки ["РП" від 30 вересня]. Він стояв на розі вулиць Леніна (Шевченка) та Дзержинського (Лесі Українки). Пізніше в ньому розміщувався райунівермаг.
Зовнішній вигляд будинку райспоживспілки
Ще в 1952 році колектив СШ № 3 вирішив протягом 4-5 років виростити і передати колгоспам плодових саджанців щеплених груш, яблунь, черешень, абрикосу таку кількість, щоб закласти плодовий сад на площі 25 га. Для закладки плодового розсадника вирішили використати площу в 0,25 га, яка прилягала до шкільної садиби. Учні шукали дички груш, яблунь у лісах, на садибах, викопували й приносили до школи. Але цього було недостатньо. Вирішили вирощування саджанців здійснити шляхом посіву зерен з яблунь і груш, кісточок черешень і абрикосів. Збиранням насіння займались класні керівники, його збереження і підготовку до посіву взяв на себе біолог Наум Федосійович Петрук. Коли на схожих сіянцях з’явилося по парі листочків, їх розсадили в плодовому розсаднику для вирощування дворічних дерев, які шляхом щеплення перетворювались у саджанці. Восени 1954 року школа передала колгоспові ім. 1 Травня (с. Тупальці) 1900 саджанців яблунь, груш і черешень, заклала також молодий садочок на території машинобудівного заводу. Довелось допомагати в створенні плодових садів і двом дитсадкам, початковій школі № 8. Три роки тому СШ № 3 мала лише 0,35 га під навчально-дослідною ділянкою. Тепер ця ділянка розширилась до 1,2 га. На 0,25 га цієї садиби розкинувся молодий сад з яблунь, груш, абрикос, слив, вишень. На площі 0,34 га заклали новий садок. Розширили плодовий розсадник. Школа в 1954 році була учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки ["РП" 1 червня]. 28 листопада в СШ № 3 відбувся мітинг з нагоди надання школі імені І. В. Мічуріна (у зв’язку зі 100-річчям з дня народження селекціонера-помолога) ["РП" від 30 листопада].
У 1954/1955 навчальному році найкращих результатів досяг педагогічний колектив СШ № 7: із 938 учнів 928 переведено до старших класів, в т. ч. 222 учні закінчили навчальний рік з оцінками "5" і "4". Високої успішності добилися педагоги середніх шкіл № 3 і № 5: 20 випускників цих шкіл одержали золоті і срібні медалі ["РП" від 8 липня]. У СШ № 2 приділяли велику увагу політехнізації навчання, вихованню у дітей практичних навичок. За допомогою шефів – колективів промислових підприємств – вчителі та учні створили в школі майстерню ["РП" від 20 травня].
В 1949 році у вечірній школі робітничої молоді № 1 відбувся перший випуск: атестати зрілості тоді одержали 13 юнаків і дівчат. З того часу школу закінчили без відриву від виробництва 307 учнів, серед яких було 6 золотих і 9 срібних медалістів. У 1955 році атестат отримала 41 особа ["РП" від 8 червня]. У міській семирічній музичній школі в 1948 році навчалося лише 40 учнів, а в 1955 році їх вже налічувалося 211. Багато з них водночас опановувало мистецтво гри на кількох інструментах, наприклад, на фортепіано і народних інструментах. Великий інтерес виявляли юні музиканти до гри на баяні – найулюбленішому народному інструменті ["РП" від 7 жовтня і 18 грудня]. Влітку 1955 року відбувся перший випуск дворічних курсів медичних сестер при Новоград-Волинському райкомі товариства Червоного Хреста ["РП" від 3 серпня].
Близько 40 учасників налічував у своєму складі драматичний колектив міського Будинку культури ім. Щорса. За останні декілька років силами любителів сцени підготовлено 23 вистави ["РП" від 21 січня]. 24 квітня закінчилась декада огляду художньої самодіяльності Будинку культури, присвячена закриттю зимового сезону. Найширше на огляді були представлені роботи драматичного колективу. Серед показаних вистав великим успіхом у глядачів користувались "Сватання на Гончарівці" Г. Квітки-Основ’яненка, «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, "Історія одного кохання" К. Симонова. Постановники В. Дубовицький і Г. Рацько зуміли домогтися вдалого ансамблевого виконання та мізансценування. На спектаклях і концертах побувало близько 3,5 тисячі глядачів ["РП" від 29 квітня].
Сцена з першої дії вистави "Історія одного кохання". Олексій Марков (виконавець Б. Малиновський) і його дружина Катя (Т. Ковальова).
26 листопада самодіяльний драмколектив вперше поставив на сцені міського Будинку культури комедію Л. Юхвіда "Весілля в Малинівці". Два дні підряд п’єса йшла при переповненому залі. Сподобалися глядачам Н. Лашевич, яка виконувала роль Яринки, М. Саламатіна (Гапуся), Б. Шарварко (Яшка), О. Стенюк (Попандопуло), а серед молодих виконавців, які вперше виступають на сцені, – М. Мерзлова, яка створила правдивий образ селянки Софії. Радували око хороші декорації, виразні світлові та звукові ефекти, багаті костюми ["РП" від 2 грудня].
26 червня у міському парку відбувся районний фестиваль молоді, присвячений закінченню весняно-польових робіт. На свято прибули молоді трудівники майже всіх колгоспів і МТС, багатьох підприємств і установ міста. О шостій годині вечора відкрився мітинг. Після мітингу в Зеленому театрі на естрадному майданчику виступали колективи художньої самодіяльності. На спортивних майданчиках відбулися товариські зустрічі волейболістів, баскетболістів, городошників, виступи легкоатлетів ["РП" від 29 червня]. 18 вересня відкрили районну сільськогосподарську виставку. Після її відкриття на міському стадіоні відбулося районне свято пісні. Потім проведели фізкультурно-спортивні змагання, масові гуляння, танці, розваги ["РП" від 21 вересня]. За високі показники в обслуговуванні глядачів у другому кварталі 1955 року Міністерство культури СРСР присудило кіномеханікам Новоград-Волинського райвідділу культури другу Всесоюзну премію ["РП" від 7 жовтня].
У міській дитячій бібліотеці № 1 налічувалося близько 20500 книг. Понад 1300 учнів були постійними її читачами ["РП" від 27 лютого]. Майже 3000 читачів нараховувалося у міській бібліотеці ім. Лесі Українки (завідувачка – В. А. Ружинська) ["РП" від 16 вересня]. У номері газети, який вийшов через тиждень, опубліковане фото читального залу бібліотеки ім. Лесі Українки. У тексті під фото коротко згадується, що ця бібліотека розміщувалася у новому приміщенні ["РП" 23 вересня].
2 травня відбулася традиційна естафета на приз газети "Радянський патріот". Це спортивне змагання, яке присвячувалося Дню радянської преси, проводилося з метою популяризації легкої атлетики та виявлення найкращих команд бігунів. В 1954 році приз естафети – перехідний Червоний прапор – завоювали спортсмени СШ № 5. У 1955 році за почесний приз знову боролися збірні команди підприємств і шкіл міста. До складу кожної команди входили троє жінок і семеро чоловіків. Дистанція естафети складалася з десяти етапів і проходила на вулицях Леніна, Пушкіна, Кірова, Карла Маркса. Старт і фініш – біля міського кінотеатру. Перемогла команда СШ № 5 у складі Мельник, Шухера, Вайсберга, Завертайла, Леденьової, Іванова, Кочергіна, Ткач, Ямпольського і Сидоркова. Її час – 8 хв 22,5 сек., що на 21,5 сек. краще торішнього результату. На другому місці – команда СШ № 7. Серед колективів промислових підприємств перемогу завоювали машинобудівники заводу ім. Сталіна ["РП" 29 квітня і 4 травня].
5 травня на міський стадіон зранку почали прибувати команди підприємств, колгоспів і шкіл для участі в районній спартакіаді членів ДТСААФ. Об 11-й годині відбувся парад спортсменів. Багато людей зібралося на Рівненському шосе. Першими на дистанцію 50 км стартували мотоциклісти. Через 37 хвилин першим фінішував робітник машинобудівного заводу Поляков. На другому місці – Василенко (колгосп ім. 1 Травня). В перегонах на мотоциклах марки "К-125" і "Москвич" переміг учень СШ № 7 Михальов, за ним фінішував Нюкало (колгосп ім. Сталіна, с. Гульськ). Після цього відбулися велогонки. Більш ніж половину 25-кілометрової дистанції спортсменам доводилося рухатись під сильним дощем, але вони показали непогані результати. На першому місці – Улімбеков (СШ № 7). Серед дівчат перемогу здобула учениця цієї ж школи Ніколаєва. Водночас у тирі змагалися стрільці. Командну першість здобула СШ № 7 ["РП" від 12 червня].
У 1955 році на міському стадіоні додатково встановили багато лав для глядачів ["РП" 25 вересня]. 22 травня футбольна збірна команда Новограда-Волинського приймала тут у товариській зустрічі команду майстрів "Шахтар" із м. Сталіно (Донецьк). Перемогли гірники з рахунком 12:0 ["РП" 22 і 25 травня].
У газетах 1955 року згадуються завідувачі міського відділу культури П. Г. Шлінчак, міського відділу комунального господарства В. А. Левицький і міського відділу торгівлі Я. П. Гнутов, директори СШ № 7 М. В. Іванова та заготконтори райспоживспілки С. Землеруб. Ось адреси деяких підприємств і установ: швейна майстерня міськпромкомбінату – вул. Леніна № 44, швейна майстерня артілі "Змичка" – вул. К. Маркса № 27, автотранспортна контора – вул. Пушкіна № 28, книгарня № 10 – вул. Леніна № 2, Будинок піонерів – вул. Леніна № 6.
Віктор Ваховський та Леонід Коган, краєзнавці
