Фонди місцевого краєзнавчого музею постійно поповнюються. У ньому тисячі експонатів, але серед них немає одного з найцікавіших – шестигранного персня-печатки із зображенням хижого птаха, в якому читається тризуб.
Хто був володарем персня і чию могутність він засвідчував, – ми ніколи не дізнаємося. Про древлянські часи існують лише легенди, які підтверджуються знахідками та здогадками археологів. Про долю історичних речей побутують і сучасні легенди. Одна з них розповідає, що срібна з позолотою печатка у формі прикраси, знайдена археологами в Новограді у 1993 році, продана за кордон.
На превеликий жаль, древлянські цінності часто осідають у приватних колекціях, і тому тривога містян небезпідставна. Директор Новоград-Волинського краєзнавчого музею Олена Жовтюк впевнено заперечує зникнення персня:"Неправда, перстень в Україні, у Києві. Він у надійному місці, що охороняється державою, у відділі "Археологічний музей" Інституту археології НАН України".
У залі "Давні слов’яни та Київська Русь" "Археологічного музею" демонструються матеріали з поселень та могильників давньослов’янських і сусідніх з ними племен. Давньоруська частина експозиції знайомить з життям та культурою міст, сільських поселень, могильників, що характеризують житлобудівництво, духовну культуру, військову справу і багатогранність ремесел Київської Русі X-XIII століть.
Чи підтверджує новоградська знахідка наявність ювелірної справи у Возвяглі? У виданні "Літописний Возвягль. Дослідження 1988-2007 рр." цей перстень науковець Богдан Звіздецький називає "надзвичайно високохудожнім витвором мистецтва стародавньої Русі". Питання про його місцеве чи привізне походження було і донині залишається відкритим.
Богдан Звіздецький пише: "Перстень, зважаючи на його розміри, належав чоловікові. Він має шестигранний щиток, позолочений у центральній частині. На позолоті вигравіюване зображення хижого птаха із масивним дзьобом і широко розпростертими крилами. По периметру персня проходить глибоке гравіювання косими лініями, заповненими черню.
Взагалі подібний тип перснів зустрічається досить рідко. Найближчі його аналогії у дещо спрощеному варіанті відомі із розкопок в селі Городище Хмельницької області. Деякі дослідники схильні розглядати даний тип прикрас як інсигнії (прим. авт. – зовнішній знак могутності, сану) князівської влади або ж особи, що таку владу представляла на місці, наприклад княжого тіуна".
Тіуном або тивуном в Київській Русі називали княжого керуючого. На думку науковців, знайдена під час розкопок на городищах прикраса може походити із київських ювелірних майстерень кінця XII – першої половини XIII століть. Про те, де виготовлявся виріб – у Києві чи на околиці сучасного Новограда-Волинського – існує ще одна цікава версія.
Срібний шестигранний перстень київські ювеліри могли створити і на нашій території, бо є припущення, що вони переховувалися на Возвяглі після погрому Києва ордами Батия. Богдан Звіздецький підтверджує, що ювеліри у нас проживали за п'ять кілометрів від міського центру – на правому березі Случі. Йдеться про два городища та велике неукріплене селище між ними.
Розкопки 1988 року показали, що основні нашарування тут насичені пам’ятками давньоруської матеріальної культури ХІІ-ХІІІ століть. Обидва городища знищені в середині XIII століття. Майже у всіх житлах знайдені кістки людей зі слідами насильницької смерті. На обох городищах є знахідки, які датуються ІХ-Х століттям. Отже, поселенню більше тисячі років.
Серед найціннішого – пам’ятки національного значення: діадеми з колтами та перстень. У звітах археологів про роботи на околицях Новограда є такі рядки: "…спеціалізованих ювелірних майстерень не виявлено, але знахідка формочки для відливки кульок, а також мініатюрного тигелька-ллячки свідчить на користь даного припущення.
Окрім цього, у культурному шарі та деяких об’єктах знайдені заготовки і напівфабрикати зі скрученого мідного дроту, пластини, які безсумнівно могли використовуватися у ювелірному виробництві. Можливо майстернею або житлом місцевого ювеліра слід вважати будівлю, знайдену під час розкопок 1998 року. Вона розташовувалася дещо осторонь основних будівель, неподалік в’їзду на городище.
Будівля була наземною із заглибленим підпрямокутним підклітом розмірами 4х3,5 м. Саме тут було знайдено бронзову матрицю, яку використовували при виготовленні срібних колтів, а також масивне глиняне сопло і шматки олова та бронзи. Спеціального інструментарію ювеліра не зафіксовано, проте перелічені артефакти промовисто говорять про спеціалізацію мешканця садиби".
Жіночі прикраси і перстень-печатка підтверджують: Звягель є дуже давнім і заможним містом. Місцеві жителі мріють створити на городищах привабливий для туристів археологічний заповідник, щоб охороняти нерозкопані цінності та демонструвати знайдене у Новограді-Волинському.
