З 8 січня в Україні запровадили локдаун. Ми вирішили розібратися, чи допоможе він спинити COVID-19.
Очікувано, що найжорсткіші та найбільш непопулярні заходи – водночас є найдієвішими. Про це пишуть на сайті ТЕКСТИ.org.ua.
"Як показало дослідження у США, за даними баєсівського аналізу на основі великої кількості емпіричних даних, найкраще уповільнює поширення пандемії низка жорстких заходів:
- закриття місць роботи;
- закриття навчальних закладів;
- заборона на внутрішні переміщення;
- примусове правило "залишайся дома";
- публічні інформкампанії.
П'ять з одинадцяти заходів, що досліджували, мали відносно великий ефект. Закриття підприємців і підприємств (крім необхідних), обмеження на внутрішнє переміщення, вимога залишатися вдома (крім спорту, купівлі продуктів) діють на середніх рівнях.
Закриття навчальних закладів діє, якщо йдеться про університети і старші класи, але має незначний вплив, якщо це молодші класи.
Окрім того, тестування та відстеження доволі несподівано виявилися НЕ важливими при контролі епідемії.
Закриття громадського транспорту теж майже нічого не дало", – повідомляють ТЕКСТИ.org.ua.
А що ж у Європі?
Влітку, коли в Європі послабили карантин, пандемія знову почала набирати обертів. З'явився новий штам, що розповсюджується значно швидше.
Як пишуть на сайті НВ, "багато експертів вже визнають, що рішення послабити карантин влітку 2020-го було несвоєчасним, і повернення громадських заходів, разом з осінніми холодами, призвело до рекордної кількості захворювань.
Одна за одною країни почали вводити локдаун.
Якщо в азіатських країнах жорсткий карантин на початку пандемії дійсно дозволив припинити поширення хвороби, в Європі після кількох місяців люди знову масово вийшли на вулиці в надії, що хвороба відступила.
Нагадаємо, в Китаї жорсткий карантин припинили ще в березні 2020-го. І, судячи з офіційної статистики, кількість заражених COVID-19 там збереглася в межах 80-90 тис. осіб. При цьому показник летальних випадків становить 4634 особи.
Це ж стосується Південної Кореї, де на 2 листопада 2020 року загальний показник заражених коронавірусом становить 26,8 тис. осіб. Щоправда, в сусідній Японії кількість заражень COVID-19 подвоїлася в період з середини серпня до кінця жовтня, і тепер складає трохи більш як 100 тис. осіб.
Хай там як, азіатська модель неактуальна для більшості країн у нашому регіоні, де в день фіксують десятки і навіть сотні тисяч нових заражень коронавірусом.
"З огляду на відсутність вакцин, які можуть врятувати становище, країни можуть зіткнутися з серією виснажливих локдаунів, здатних зруйнувати економіку. В Європі немає стратегії", — говорить вірусолог з Університету ветеринарної медицини Ганновера Альберт Остерхаус".
Цікавим є досвід Японії. Там влада досить швидко зрозуміла COVID-19 краще за інших. Це дозволило країні утримати спалах епідемії без великих локдаунів і масового тестування.
Про це пише видання ТЕКСТИ.org.ua. з посиланням на The Economist.
"Коли Diamond Princess, круїзний корабель, на якому практично всі заразилися ковідом, у лютому 2020 року пристав у Японії, це здавалося нещастям для країни. Маленька плавуча чаша Петрі загрожувала перетворити Японський архіпелаг на велику.
Однак у ретроспективі видно, що ранній досвід навчив владу: епідемія в Японії – найм'якша серед країн умовно першого світу, попри те, що в країні дуже старе населення й дуже велика його густота.
Японія швидко наділа маски, хоч і не вводила великих карантинів, та зосередилася на подіях суперпоширення (стратегія, яку вона називає "удар по кластерах"), а також привчила своїх громадян уникати трьох З (цей підхід і називається "санміцу"):
- Закриті простори (приміщення).
- Забиті людьми місця (натовпи).
- Задушевні розмови (близька відстань, тривалий час).
Найбільш разюче те, що Японія досягла такого без суворих локдаунів чи масового тестування – двох головних видів зброї у війні проти ковіду в інших розвинених країнах.
"Від самого початку стримання не було нашою метою", – каже Ошітані Хітоші, вірусолог із наукової ради уряду. Це вимагало б визначення всіх можливих випадків, що, вважає Ошітані, нереально в такій великій країні за умови, що багато людей мають м'які симптоми чи жодних: "Навіть якщо тестувати всіх щотижня, все одно декого пропустиш".
Нещодавно Sanmitsu оголошено ключовим словом року в Японії. Тоді як у решті світу слово року – локдаун.
Нішімура Ясутоші – міністр, відповідальний за відповідь уряду на епідемію, має з собою прилад, який моніторить кількість вуглекислого газу. Це дає змогу виміряти якість вентиляції під час його зустрічей. Так, під час розмови з кореспондентом The Economist прилад показував 506 частинок на мільйон – значно менше за 1000 чнм, що позначає погану вентиляцію. Попри це, інтерв'ю відбувалося через великий стіл, за пластиковими щитами та в масках.
Дослідники використали Fugaku (Фугаку) – найшвидший суперкомп'ютер у світі, для моделювання різних ситуацій.
Так, навіть у годину пік метро становить низький ризик, якщо всі вікна відчинені, а всі пасажири в масках.
Сидячи по діагоналі, а не навпроти людини, знижуєш ризик інфекції на 75 %.
На додачу до санміцу, тих-таки "3 з, три зе", уряд застерігає про п'ять конкретніших небезпек:
- вечірки зі спиртним;
- випивання групами понад четверо;
- розмова без масок зблизька;
- життя в гуртожитках та інших невеликих просторах зі співмешканцями;
- використання роздягалок, кімнат для перекурів тощо.
Звісно, все це розуміння нічого б не значило, якби прості люди ігнорували приписи. Однак японці дотримувалися порад уряду залишатися вдома й самоізолюватися за наявності будь-яких респіраторних симптомів – хоча ці норми не мали жодної законної сили.
"Часом нас критикують за те, що наше суспільство надто однорідне, але цього разу, я думаю, це відіграло позитивну роль", – каже Нішімура-сан.
Японці, й досі прихильники дисципліни та дотримання правил, досі "чистуни", стали такими ще більше.
Поки американці сперечалися про те, чи маски [або, як зневажливо кажуть у слов'янському світі, "намордники"] є обмеженням особистої свободи – японці стояли в чергах, із дотриманням соціальної дистанції, після виходу нової покращеної лінії масок від Uniqlo.
До речі, за перші десять тижнів сезону грипу цього року в Японії було лише 148 випадків звичайного грипу. Це менш ніж 1 % від середнього показника за останні п'ять років за той самий період (17000).
І ще краще: хоча населення Японії значно старше в середньому за практично всі країни світу – й тому потенційно вразливіше для Covid-19 – її населення також порівняно здорове. Тільки 4.2 % дорослих японців мають ожиріння – стан, який робить цю хворобу значно небезпечнішою. Рівень ожиріння в Японії найнижчий серед усіх країн ОЕСР, наприклад, він удесятеро нижчий, ніж у США.
Японія також має гарну медичну систему, із загальним доступом та з великою кількістю добре обладнаних лікарень. Вона навіть уже мала тренованих спеціалістів із відстеження контактів як частину мережі громадського здоров'я ще з 1930-х.
Звісно, всі ці переваги мають свої межі. Вірус, попри все, швидко поширюється в останні тижні, досягаючи рекордів у термінах як випадків, так і щоденної смертності. Уряд мусив виділити військовий медичний персонал для доукомплектування лікарень у найбільше уражених місцевостях.
Але водночас він субсидує внутрішній туризм і сферу громадського харчування у спробі допомогти економіці.
Зараз холодна погода штовхає людей у місця трьох З, як і по всій північній півкулі. Однак у Японії принаймні нещодавнє зростання кількості випадків почалося зі значно нижчого трампліна".
За коментарем, що ж буде в Україні, ми звернулись до ресурсу HelpSMI. Відгукнувся Юрій Леонов, провідний експерт з біотехнології клініки ЄВРОЛАБ:
"Так, цей локдаун може сприяти зменшенню розповсюдженню захворюваності.
Останній місяць спостерігається чітке зниження нових випадків інфікування. Збільшилась кількість пацієнтів, що одужали, їх практично удвічі більше, ніж нових хворих. Зменшилась кількість госпіталізацій.
Але новорічні та Різдвяні свята можуть сприяти тому, що ми знову опинимось у ситуації збільшення кількості хворих. Тому необхідно обов'язкове введення локдауну.
Якщо звернутись до досвіду Європейських країн, то можна легко побачити, що локдаун вже за 1,5 тижні стабілізує епідеміологічну ситуацію".
