Цього року почали ширитися чутки, що 10-11 класів більше не буде, замість них введуть ліцеї, передбачені реформою середньої освіти в Україні. До чого готуватися батькам, які зміни та коли впровадять в Україні – читайте у матеріалі.
Серед батьків та дітей в Україні розсіяли паніку, що в школах почнуть зникати 10-11 класи. Друга страшилка, яку розігнали ЗМІ – старша профільна школа буде лише в містах з населенням понад 50 тисяч, а в менших населених пунктах її не буде.
На жаль, правда це чи неправда, відповідає це законодавству чи не відповідає, не розбиралися не лише батьки чи користувачі соцмереж, а й журналісти, які почали писати про масове закриття 10-11 класів мало не у всіх школах, та окремі політики, які під приводом захисту інтересів виборців.
На щастя, не всі депутати такі легковірні і члени комітету освіти і науки від різних фракцій 29 січня виступили із заявою в Верховній раді, де чітко заявили:
- повна загальна середня освіта в Україні обов’язкова, безкоштовна і гарантується Конституцією;
- це відвертий фейк – що в селах і селищах більше не буде старших класів;
- реформа старшої профільної має відбуватися в інтересах дитини, щоб створити умови для якісної освіти дітей і дати їм можливість повноцінно підготуватися для подальшого професійного життя.
Насамперед невелике пояснення: трирічна старша профільна школа (10-12 класи) згідно з реформою НУШ (Нова українська школа) має з’явитися до 2027-го року.
Вона має дати старшим школярам можливість вибору після закінчення базової середньої школи (9 клас) – продовжити навчання в академічному ліцеї за певним обраним школярем профілем (з можливістю обирати предмети) чи ж піти до професійного ліцею і до моменту випуску зі школи не лише здобути повну загальну середню освіту, а й отримати першу професію.
Та для цього потрібно підготувати відповідні заклади освіти, бюрократичною мовою – реорганізувати чи трансформувати шкільну мережу. Кажучи простіше – створити ці самі академічні та професійні ліцеї. Це вимагає коштів і часу.
Щоб зробити все якісно до 2027-го року, необхідно починати вже зараз. Але ще раз – це не означає, що вже до наступного навчального року хтось зобов’язує когось перекроїти школи. Закон дає час засновникам шкіл до 2024 року.
Чим же має відрізнятися профільне навчання у старшій школі від нинішнього?
Зараз діти в 10-11 класі вивчають 20+ предметів, не маючи змоги зосередитись на тому, що їм справді цікаво і потрібно для свого подальшого розвитку.
Вивчаючи обов’язкову програму в школі, учні після уроків вимушені або самостійно опановувати те, що їм потрібно, або звертатися до репетиторів.
Ідея профільного навчання полягає в тому, щоб в найстаршій школі створити умови для задоволення освітніх потреб учнів та учениць відповідно до їхніх нахилів, здібностей, орієнтації на майбутню професію.
Чи можливо це з матеріальної, кадрової та організаційної точок зору зробити в кожній школі?
Очевидно, ні. В більшості шкіл зараз панує так званий загальний (універсальний) профіль – згадані 20+ предметів, які жодна дитина не може опанувати на високому рівні, та й це не можливо, якщо предмет 1-1,5 години на тиждень. Але щоб дитина могла обрати профіль навчання, влада має цю можливість вибору створити. Саме тому закон про "Повну загальну середню освіту" передбачає, що профільний ліцей має мати щонайменше 4 класи на паралелі, щоб вибір профілю був реальним, а не ефемерним.
Створення таких шкіл нового типу вимагає часу і грошей.
Поява першого 10-го класу, який вже вчитиметься згідно з реформою, передбачене в законодавстві лише з 2027-го року.
Ще один міф, що нове освітнє законодавство передбачає "профільні ліцеї можуть створюватися лише в громадах чи містах з населенням понад 50 тисяч мешканців". Це груба і нечесна маніпуляція.
Стаття 32 закону "Про повну загальну середню освіту" передбачає, що розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні та міські ради (міст з населенням понад 50 тисяч)".
Ця норма означає, що в громадах менше ніж 50 тисяч профільний ліцей може бути, але створити його має обласна рада.
У цьому є логіка – з обласного рівня краще видно загальну картину, обласний бюджет більший і має більше можливостей для ефективного розподілу коштів, облаштування доріг, закупівлі шкільних автобусів – за коректної роботи в інтересах громадян.
Але знову ж низький рівень довіри в суспільстві до влади призводить до того, що місцеві громади геть не впевнені, що обласна влада по-справжньому і повноцінно дбатиме про їхні інтереси, і ця недовіра генерує супротив реформі.
Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет про те, чому 12-річна освіта має залишитися в школах
Українські діти заслуговують кращої освіти. Власне, хороші батьки і зараз шукають для своїх дітей хороші профільні старші школи, для чого возять їх в інші райони міста чи навіть в інші населені пункти, бо розуміють – якісна освіта запорука успішного майбутнього.
Це мала б зробити держава для всіх дітей, незалежно від активності батьків: створити умови для реального розкриття здібностей кожної дитини в сучасному освітньому середовищі.
Без створення повноцінної профільної старшої школи збільшення терміну навчання до 12 років не матиме жодного сенсу.
І якщо справу почати зараз, координувати і підтримувати регіони з рівня МОН, комунікувати з громадами, педагогами, учнями і батьками, чесно розповідаючи про плани і наміри, надаючи раціональну фінансову підтримку з держбюджету, в Україні може бути створена справжня старша школа.
Школа, яка навчить дітей ухвалювати власні рішення, підготує до дорослого життя, дасть знання і компетентності, щоб досягти власного успіху і розвивати країну.
За матеріалами Іванни Коберник, співзасновниці ГО "Смарт освіта"
