Єврейське кладовище розташоване на західній околиці Новограда-Волинського. У старій його частині на вершині пагорбу можна побачити під навісом два старих пам’ятники, де поховані цадики. Місцеві євреї називали похованих на цьому місці рабинів "гіте їдн" ("добрі євреї") та "звілер цадикім" (звягельські цадики). Хто це такі та чим займалися за життя, читайте у матеріалі.
Як зазначають краєзнавці, цадики – це святі рабини, духовні наставники хасидів. На одній з могил спочиває реб Іхил-Михл Голдман – другий звягельський цадик, син р. Мойше – першого звягельського цадика (він теж був похований в Новограді, але його могила не вціліла), онук відомого магида р. Іхила-Михла зі Злочіва, учня Бешта – засновника хасидизму. Народився у 1788 році. Реб Іхил-Михл любив простоту і скромність, був близьким до простого народу і намагався полегшити страждання знедолених. Мав хист до музики, танцював на суботніх і святкових вечірках, наспівував мелодії з репертуару цадиків попередніх поколінь. Помер 11 жовтня 1856 року.
Реб Мордке Голдман – третій звягельський цадик, син попереднього. Народився у 1825 році. Чоловік був постійно зосереджений на служінні Господу, любив самотність. Гроші були йому зненависні. Весь дохід він розподіляв серед бідних. Реб Мордке любив дітей і сварив тих вчителів, які застосовували у своїй практиці жорстокі тілесні покарання. Його прихильники вірили в чудотворні здібності свого цадика і прагнули отримати від нього благословення. Смерть реба (7 жовтня 1900 р.) викликала великий смуток у євреїв Звягеля.
Нащадки звягельських цадиків у 1920-х роках виїхали за межі України, де продовжили хасидську династію.
Могили звягельських цадиків час від часу навідують хасидські прочани, які вважають їх святим місцем. У євреїв є традиція залишати на могилах дрібні камінці в знак поминання. Вони вірять, що якщо залишити камінець на цьому святому місці і загадати бажання, то воно неодмінно здійсниться.
Окрім цадиків, похований на кладовищі Мордехай-Зеєв (Мордко-Волф) Феєрберг, єврейський письменник (роки життя 1874-1899). Він народився у Новограді-Волинському в ортодоксальній хасидській сім'ї. Традиційну освіту отримав навчаючись у хедері (початковій єврейській школі). Потім самостійно вивчав писемність в молебному домі чорнобильських хасидів. Писав на івриті свої перші вірші та оповідання.
Роки свого життя Феєрберг майже цілком присвятив літературі. У творах письменник згадував про своє дитинство, ділився своїми спостереженнями за життям єврейських общин міста Новограда-Волинського. Його розповіді просякнуті відчуттям близькості та любові до чудесної природи нашого краю. Літературна спадщина митця перекладена російською, англійською, польською, німецькою мовами та ідиш.
У певний період свого життя письменник захоплювався сіоністським рухом (єврейський національний рух). Він створював сіоністські гуртки та вів активну пропаганду за повернення до Палестини.
Феєрберг помер у молодому віці. Хоч письменник прожив не надто довге життя, але євреї пам'ятають та цінують його творчість. На честь Феєрберга названі вулиці в ізраїльських містах – Тель-Авіві, Хайфі, Холоні, Нетанії.
За матеріалами Facebook-сторінки "Новоград-Волинський на долоні"
