Депутати підтримали виділення приміщення на вулиці Шевченка, 63 місцевому відділу обласного центру крові. Громада та її обранці попереднього і нинішнього скликань борються за його збереження, адже житомирський "центральний офіс" вирішив "оптимізувати" станцію переливання крові – так містяни здавна називали відділ.
Сумна історія розпочалася торік, її завершення запланували на 6 жовтня 2020-го – дату закриття. Навіть приміщення на вулиці Герцена, 63, де роками успішно працював медичний заклад, передали на баланс медколеджу. 6 травня депутати міської ради повернулися до болючого питання і продовжили справу колег із сьомого скликання.
У вересні 2020 року на 47-й позачерговій сесії йшлося про те, чому Новограду, де споруджується хірургічний корпус, не потрібні донори. Городяни повстали проти закриття Новоград-Волинського відділу Житомирського обласного центру крові.
"За" звернення до облради про його збереження проголосували одностайно. Депутати на сесії емоційно вимагали пояснень, і їх надав директор КНП "Обласний центр крові" Житомирської облради Анатолій Чугрієв. Він повідомив, що за 2019 рік Новоград виготовив компонентів донорської крові на 368 тисяч, а на річне утримання відділу необхідно майже 2 мільйони гривень.
Анатолій Чугрієв додав, що виходом із ситуації стануть виїзні забори крові. Депутати і працівники відділу висували контраргументи. Найголовніший такий – третину потреб Житомирського обласного центру крові задовольняють донори з Новоград-Волинського і Коростенського районів.
У нашому місті центр крові діяв понад 50 років, сформувавши базу постійних добровільних донорів. Окрім цього, для роботи з кров’ю потрібні фахівці, тому щонайменше недоцільно втрачати професійний колектив в умовах війни.
Водночас співробітники відділу не приховували того факту, що велике старе приміщення потребує значних затрат. У 1964 році типовим проєктом станції переливання крові передбачалися головний корпус площею 1700 кв. м, господарський корпус – 450 кв. м і складські приміщення – 116 кв. м.
Роботи виконало Новоград-Волинське будівельно-монтажне управління № 9 у період з 1965 по 1967 роки. За часів Радянського Союзу був зовсім інший розмах донорства. Колишній керівник місцевого відділу центру крові, нині заступник начальника відділу з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення міськради Леся Становська каже, що у сучасних умовах для роботи з донорами вистачить ста метрів квадратних.
Нежитлова будівля колишнього кондитерського цеху на Шевченка, 63, де й планують розмістити відділ заготівлі крові та її компонентів, має 128 м кв. "Найбільше тішить місце, – каже Леся Становська. – Споруда розташована неподалік автовокзалу, куди стікаються усі міські та приміські маршрути. Донорам буде значно зручніше доїжджати на забір крові. Це насправді дуже важливо".
Усі працівники центру крові сподіваються, що він незабаром запрацює на новому місці. Це буде чудовою новиною для всіх причетних до великої благородної справи – донорства.
Фото Олени Обух
