В останній день весни, 31 травня, в закладі провели урочисту лінійку для учнів школи. Окрім цього, вчителі та діти провели випускників 9-го та 11-го класів у самостійне життя. У цей день для них продзвенів останній шкільний дзвінок.
На подвір'ї школи зібралися учні та їхні батьки. Випускники з нетерпінням чекали цього дня, коли востаннє підуть на свій останній шкільний урок. Для гостей вони підготували пісні та вірші. Також за традицією одинадцятикласники обмінялися з першокласниками подарунками. Під час концерту директор школи Костянтин Шевчук, а також перша вчителька побажали випускникам гарної долі та успішного життя.
Історія Жолобненської загальноосвітньої школи І-III ступенів досить давня. Ще у 1860 році на її місці місцевий священик І. Петровський відкрив церковно-приходьську школу. Згодом в 1953 році її реформували в середню школу, а в 1955 році – заклад випустив перших 10-класників, тодішніх випускників.
У 2020 році школа зазнала змін. Ще торік вона належала відділу освіти, культури та спорту Новоград-Волинської районної державної адміністрації, а у 2021 році її передали на баланс Ярунської ОТГ. У період трансформації у школі з'явився якісний кабельний інтернет. Це було дуже доречним у зв'язку з карантином, бо усіх школярів перевели на дистанційне навчання. Проте для Жолобненської ЗОШ це не склало проблем, як в інших віддалених селах, оскільки учні мали доступ до інтернету, а також потрібні гаджети.
Хоча основною проблемою для школи залишається те, що діти навчаються, а після 9 та 11 класів ідуть здобувати освіту в інші заклади. Після закінчення навчання вони не бажають повертатися в рідне село через брак робочих місць. Та й з кожним роком кількість учнів зменшується. Проте директор сподівається, що школа працюватиме і надалі. Він вдячний людям, які допомагають закладу фінансово, зокрема керівництву Ярунської ОТГ, відділу освіти, охорони здоров'я, культури та спорту Новоград-Волинської РДА, директорці СТОВ "Птахівник" Валентині Гальчук й Івану Михайлюку.
На цей час у закладі працює 16 педагогів, четверо з яких брали участь в цьогорічному конкурсі "Учитель року". Двоє учасників пройшли в обласний тур, але через пандемію коронавірусу не змогли продовжити боротьбу за звання.
Серед педколективу є старожила школи Марія Вовк. Вона після університету прийшла працювати до закладу разом з чоловіком. Вже майже 50 років у Жолобному вчителька навчає дітей французької мови. Під час розмови жінка згадала, що як тільки потрапила на своє перше робоче місце, тоді у школі навчалося близько 500 дітей. І свято останнього дзвоника, для вчителів, був як підсумок їхньої кропіткої роботи за увесь навчальний рік.
"Було багато успішних випускників, яким в житті стала в пригоді французька мова. Хоч вона не така і популярна, як англійська мова. Дехто з них живе зараз за кордоном. Я не шкодую, що усе своє життя провела в стінах Жолобненської ЗОШ", – зазначає вчителька.
Що стосується вихованців, то в закладі навчається 59 школярів з 1-го по 11-тий клас. Зараз, на жаль, в школі відсутній лише 10 клас. Найбільше учнів відвідує 6 клас – 10 учнів. До школи ходять не лише тамтешні діти, а й з сусідніх сіл, наприклад з Будищ і Коритища.
Заступниця директора з навчально-виховної роботи Тетяна Степанюк розповіла про організацію дистанційного навчання під час пандемію COVID-19. За її словами, спочатку вчителі з учнями спілкувалися у Viber. Потім поступово перейшли в ZOOM. Звичайно, не в кожній сім'ї є ноутбук, але є у всіх мобільні телефони. Освітянка стверджує, що інколи траплялися форс-мажори, коли був відсутній інтернет. То вона диктувала завдання телефоном, а дитина записувала. Щодня кожен клас отримував завдання з предметів згідно з розкладом уроків.
"Усі діти були активними і старалися виконувати домашні завдання. Навіть ті, хто не мав технічної можливості долучитися до навчання, приносили зошити з виконаними завданнями з підручників. Я їх перевіряла та ставила оцінки.
Звичайно, це вплинуло і на успішність. Деякі учні, навіть, покращили свої знання під час карантину. Бо є діти, які соромляться перепитати вчителя, якщо щось не розуміють. А поки були на дистанційному, то цей бар'єр зник. Та й взагалі немає різниці, дистанційне чи очне навчання, якщо дитина хоче навчатися, то вона буде", – говорить Тетяна Степанюк.
Також розповіла про свої враження від навчання в школі шестикласниця Наталія Герасимович. Вона відмінно навчається. Їй подобається ходити в школу та має два улюблених предмети: англійська мова та математика. "У нас найбільший клас, і всі мої однокласники дуже класні", – додає дівчинка.
Марія Ковальчук, голова батьківського комітету, віддала до школи відразу трьох своїх дітей: "Мені подобається те, що вона розташована неподалік домівки, і не потрібно нікуди їхати. Матеріальне забезпечення школи непогане, як для сільської. Вчителі сумлінно виконують свої обов'язки та навчають школярів. Доньки із задоволенням відвідують заклад. Колективи класів хоч і маленькі, але дружні. Окрім навчання, в закладі організовують дозвілля: різні свята, конкурси та вечорниці".
Наприкінці свята Альона Давидюк, випускниця 11 класу зізналася, що ще не зовсім визначилася з майбутньою професією, але на ЗНО обрала точні науки.
"Я хочу подякувати своїй школі за прекрасні 11 років, які тут провела. 10-11 клас минув для мене, як одна мить, яку б я з радістю повторила б ще раз. Наші вчителі завжди ідуть нам на зустріч, допомагають у підготовці до екзаменів", – сказала школярка.
