У проживанні дорослих дітей на одній території з батьками є плюси і мінуси. Чого ж більше? І чому дорослі діти не завжди поспішають випурхнути з гнізда?
Практичний психолог ДНЗ №4 "Сонечко" Ліна Михальчук пояснює: "У світі формується стійкий тренд жити з батьками до тридцяти років. Багато європейців не поспішають створювати сім'ю і не полишають батьківського дому. Причини цього явища різні. Для того, щоб їх проаналізувати, почнемо з базових суспільних потреб людини – комунікація та усамітнення для розмірковування, планування, мрій.
Можна сформулювати й іншими словами: необхідність у спілкуванні з іншими людьми і потреба вислухати самого себе, посидіти спокійно, подумати про своє життя. Для того, щоб людина не відчувала дискомфорту, ці дві потреби мають бути гармонізовані. Якщо задоволення однієї з потреб занадто переважає, виникають конфлікти. З'являється дилема: самотня людина не може бути щасливою, але й щільне оточення родичами теж не радує".
За словами психолога, очевидні мінуси у проживанні з батьками – це тотальний контроль у той час, коли вже хочеться самостійності. Якщо ти живеш на батьківській території, дорослі знають про кожен твій крок, коментують твою поведінку і постійно тобі щось радять, або від чогось застерігають. Проте плюсів значно більше, головним з яких є економія грошей і часу. Працюючи і не затрачаючи коштів на оренду житла, можна подорожувати, купувати собі модний одяг, смартфони, комп'ютери, спортивний інвентар і, навіть, транспорт.
Не варто благами зловживати. Економія часу, коли ти не переймаєшся побутовими справами – прибиранням, купівлею продуктів, приготуванням їжі, – може обернутися конфліктами. Батьки почнуть натякати, що хтось довго сидить у них на шиї, внаслідок чого неодмінно виникнуть взаємні образи. "Найчастіше причиною побутових конфліктів є відсутність у дорослих дітей потреби в особистій території, – пояснює Ліна Михальчук. – Індивідуальний простір – психологічний параметр, котрий не виміряєш квадратними метрами".
Щоб вирішити проблему особистої території недостатньо мати на сім'ю з трьох осіб трикімнатну квартиру. Особиста територія – не просто окрема кімната, це зона комфорту людини, яку вона має право тримати закритою. «Особистий простір передбачає можливість контролювати, кого впускати у зону комфорту, а кого – ні. Коли ж на індивідуальну територію вдираються батьки, це означає, що квадратні метри є, а особистого простору немає", – деталізує проблему фахівець.
Необхідність жити з батьками в Україні виникає переважно через безробіття. Діти вимушені жити з мамами, татами, бабусями, дідусями, адже здобувши хорошу чи сяку-таку освіту не можуть знайти роботу. Є ще одна причина, – серйозно розвинувся інфантилізм. Не всі батьки готові відпустити дитину у доросле життя одразу після школи. Зразкові батьки не усвідомлюють, що зайва опіка шкодить і вбиває інститут повноцінного шлюбу. Вони занадто багато «вкладають» в єдине чадо, і син чи донька не поспішають створювати сім'ю, бо чудово розуміють скільки зусиль і затрат потрібно на дитину. Відповідальність лякає дорослих маминих синків.
"Щоб виростити хорошу дитину, – каже Ліна Михальчук, – необхідно починати формування самостійності і потреби в особистій території змалечку. "Якщо ти швидше одягнешся, ми швидше підемо на прогулянку. Якщо ти гарно поскладаєш іграшки, у тебе є шанс подивитися мультик". Молоді батьки тисячі разів чули такі поради, але вони загальні, поверхневі.
Сформувати прагнення до самостійності можна знайшовши до дитини золотий ключик. Потрібно попрацювати, щоб розгадати, де її зона комфорту. У когось вона у спортзалі, ще в когось у татовому кабінеті чи сімейній бібліотеці, якщо така є. Чітко розуміючи, що найбільше подобається дитині, можна організувати для неї особистий куточок. Залишайте тут дитину наодинці з улюбленими іграшками, конструкторами, кубиками, картинками, книгами. Згодом куточок цікавих занять переросте в необхідність мати особисту територію, а це – перший крок до самостійності".
П'ять практичних порад психолога
Якщо після 18 років доводиться жити з батьками, варто:
- Розділити обов'язки: хто в який день прибирає квартиру, хто й коли ходить за покупками і коли чергує на кухні.
- Чітко обумовити фінансові питання: хто оплачує комуналку, хто інтернет, хто телефонний зв'язок. Дорослі діти зобов'язані купувати продукти, не чекаючи, що їх догодують до пенсії.
- Скорегувати звички: доведеться не курити на балконі, не залишати після себе немитий посуд, не слухати гучно музику, не дивитися всю ніч телевізор.
- Не нав'язувати батькам своїх смаків і "модних тенденції". Не варто викидати, смішні на вашу думку, їхні меблі, чи речі, якими вони дорожать.
- Ініціювати позитивні родинні традиції: обговорюйте сімейною радою вагомі покупки, разом дивіться хороші фільми, виходьте на вечірню прогулянку, організовуйте мамі і бабусі фотосесії і переглядайте вдалі знімки, беріть участь у сімейних святах та вечерях, зрештою, вигадайте свою унікальну традицію.
