Пропонуємо вам прочитати спогади поетеси Лесі Українки про святкування Івана Купала, які вона описувала у статті "Купала на Волині". Письменниця розповіла, які пісні співала молодь та про купальські традиції, що панували в той час.
Як зазначає Gazeta.ua, посилаючись на Центр дослідження і відродження Волині, до цього часу зберігалася інформація про свято Івана Купала. "У Звягільському повіті хлопці кладуть вогонь, а дівчата вбирають деревце, березку. Вбирають її вінками, стрічками й запаленими свічками. Хлопці тим часом скачуть через вогонь. Часом хлопці пориваються вхопити деревце, тоді дівчата боронять його і співають на хлопців різні прикрі пісні.
Врешті хлопці хапають деревце і палять його або кидають в річку, а дівчат, що пробують оборонити своє купало, самих не раз купають в тій же річці. Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках. Дівчина пускає на воду два вінки. Один загадує на себе, а другий на хлопця. Коли вони зійдуться докупи на воді, значить, дівчина буде в парі з хлопцем. Або так: дівчина тичкою спускає свій вінок на дно річки. Коли він спливе наверх, то дівчина піде заміж того року", – пише Леся Українка.
Також згадала поетеса і про інше рідне їй місце.
"У Ковельському повіті святкують Купала так. Звечора хлопці крадуть де-небудь солом'яника (великого кошика з соломи) старого. Крадуть, бо просити не годиться. Солом'яника того звуть козубом. Того козуба хлопці тягнуть по селі, біжучи якнайшвидше та співаючи. Назустріч їм виходять люди й роблять перейму, себто складають на вулиці тріски, поліна, старі кошики та інше. Усе то знадобиться для купальського вогнища",
Все те збирають до солом'яника. Його виносять на вигін за село. Там збирається гурт людей. Здебільшого приходять молоді, але бувають і старші люди.
"Співають тільки дівчата, та часом відповідають їм на співи й хлопці. Починають з котрої-небудь пісні, частіше "Ой молода молодице". Хлопці тим часом запалюють козуба, устромивши в нього високі тички, щоб вогонь горів вище. Люди, що приходять дивитися на Купала, мають принести з собою теж різний підпал.
Кажуть, що в давніші часи всякого, хто приходив із порожніми руками, хлопці били, через те й досі є купальна приказка: "Хто прийде без поліна, той піде без коліна". Поки вогнище палає, дівчата співають пісень, часом зачіпаючи хлопців у тих піснях. Тоді хлопці й собі відповідають, часом піснями, а частіше жартами, іноді не дуже лагідними", — розповідає Лариса Косач.
Часом молоді чоловіки вихоплювали з вогню віхті соломи й кидали ними поміж жінок. Ті втікали, але поверталися та співали несмішливих пісень. Коли вогнище догоріло до половини, чоловіки починають стрибати через нього. Коли вогонь почне пригасати, усі розходяться з піснями додому. Купальське вогнище не гасять, воно саме має догоріти.
До слова, 7 липня українці відзначатимуть одне з наймістичніших свят року – Івана Купала. Святкувати розпочинають увечері, 6 липня. Купальської ночі відбувається найцікавіше. Це час ворожінь, веселощів, ігрищ біля вогню та води й, звісно, пошуку цвіту папороті. Для новоград-волинців управління культури і туризму підготувало святковий концерт, театральне дійство, стрибки через вогнище тощо.
