Футбольна команда "Смолка" створена вже понад 5 років тому. Проте про неї серйозно заговорили починаючи з 2019 року, коли хлопці на чолі з тренером Андрієм Макарчуком увірвались у міський і районний чемпіонати і вибороли практично усі нагороди і кубки. За два роки команда стала переможцями кубку міста з футзалу, зимового чемпіонату району, кубку осені, кубку "Весна надій" та літнього Мундіалю.
Як так трапилось, що команда мікрорайону нашого міста здобула безліч нагород і хто допомагає їм у цьому?
У "Смолці" грають звичайні хлопці, які не тільки не заробляли грошей за свою гру, а й донедавна змушені були з власної кишені сплачувати витрати на поїздки на змагання, підготовку стадіонів, суддівство, тощо. Практично три роки тому в команди з’явився спонсор – мешканець мікрорайону, Віталій Табалюк. Він взяв витрати команди на себе. З того часу все змінилось.
"Смолка" стала володарями кубків міста з футзалу, зимового чемпіонату району, кубку осені, кубку "Весна надій" та літнього Мундіалю. Команда грає в прем'єр-лізі Новоград-Волинського району та має досить високі результати в турнірній таблиці.
– Коли хлопці виходять на поле, вони чітко знають, як грати, адже на кожному тренуванні ми заучуємо і вдосконалюємо різні комбінації, – говорить тренер Андрій Макарчук. – Перед кожною грою я розробляю тактику футболу і говорю хлопцям. За нашими перемогами стоїть величезна праця.
Тренером Макарчук став десь три роки тому. Чоловік ніде не вчився цьому спеціально.
– Я не професіонал, просто добре розбираюсь у футболі, – говорить чоловік.
Про тренування, стратегію і спонсорів
Тренуються футболісти на штучному полі біля десятої школи. Всі як один вболівають за результат. Практично кожен з них грає ще й в інших командах, тому зібрати всіх на регулярні тренування важко. Але є одне непорушне правило, після кожної гри футболісти збираються і обговорюють весь матч: помилки та вдалі моменти.
Не було б таких високих здобутків без фінансової підтримки.
– Спонсором команди я став не так давно, коли зрозумів, що готовий фінансово підтримувати хлопців. Футбол давно живе у моєму серці, адже я і сам, ще в школі та пізніше був воротарем у футбольній команді школи, – говорить Віталій Табалюк. – Також мені допомагає і керівництво каменедробильного заводу. Адже футбол, якщо їм займатися на професійному рівні, не дешеве задоволення.
Андрій Макарчук дуже сильно вболіває за розвиток футболу своєї команду. Він говорить, що потрібно цей вид спорту розвивати, а всім, хто має можливість допомагати: "Безцінно бачити очі 15-річної дитини, яка їздить з Маковиць, після того, як її випускаєш на поле. Футбол у нашому місті і районі потрібно підтримувати, адже не дарма про нього говорять, що це гра мільйонів".
