Робітники, які ремонтують Молодіжний центр наштовхнулись на провалля. Як пізніше з'ясувалось, це була кімната. Про всі деталі цієї події та історію нам розповіли місцеві краєзнавці Віктор Ваховський та Леонід Коган.
Про те, що під входом в кінотеатр знайшли підземелля на своїй сторінці у Facebook написав Олександр Широкопояс:
"11 жовтня 2021 року (15 год 30 хв) – дата, яка точно увійде в історію нашого міста. Виявили та обстежили об'єкт історичної та культурної спадщини Новоград-Волинської ТГ (підземелля біля входу в кінотеатр). Комісія у складі старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Андрія Петраускаса, члена Національної спілки краєзнавців України Віктора Ваховського, директора краєзнавчого музею Олени Жовтюк та начальника управління культури і туризму Новоград-Волинської міської ради Олександра Широкопояса встановили таке:
- Знайдений об‘єкт можливо належить до пам'ятки історичної та культурної спадщини.
- Споруду можна датувати кінцем 18 початком 19 століття;
- Можна припустити, що на період кінця 19 століття споруда ще продовжувала функціонувати.
- Для встановлення точного часу будівництва та існування підземної споруди потрібні археологічні дослідження нижньої частини нашарувань та дослідження прилеглої території шляхом геомагнітного сканування".
За деталями ми звернулись до місцевого краєзнавця Віктора Ваховського, який був на місці події.
"11 жовтня близько 12.00 мені подзвонила директор краєзнавчого музею Олена Миколаївна Жовтюк і спитала, чи не маю я бажання подивитися на підземелля, які відкрилися під час ремонту біля кінотеатру. Також запросили і археолога Андрія Вальдасовича Петраускаса. Близько 15.20 ми зустрілися біля кінотеатру. Зайшли на будівельну територію, огороджену навколо кінотеатру. Провалля було в метрі від правої колони центрального входу у кінотеатр. Історія провалля така: навколо будівлі робітники копали траншею глибиною близько 50 см, в яку закладали металеву шину громовідводу і заземлення, раптом їхній лом провалився під землю.
Робітники почали розширяти діру для того, щоб дістати лом і натрапили на порожнину. Вони розкопали отвір діаметром приблизно метр на глибину близько 190 см. У цій ямі проглядався горизонтальний тунель в західному напрямку (в бік вулиці Соборності). Над тунелем – цегляна кладка. Незасипана частина тунелю заввишки близько 40 см. Робітники спочатку опустили на шнурку мобільний телефон та ліхтарик, зняли на відео вигляд порожнини. Вони розповіли, що в середині квадратна кімната, засипана ґрунтом так, що в ній можна стояти сильно зігнувшись (біля метра до стелі).
Андрій Петраускас рулеткою виміряв розміри кімнати. Вона виявилася 3×3 метри. Стеля має аркову форму, теж цегляна. У самому високому місці кімнати у стелі є пролом, через який проглядалися шматки асфальту, ними, напевне, засипали провалля зверху. В стіні Андрій Вальдасович побачив два цвяхи квадратної форми, але не ковані. Їх робили до ХХ століття з металевої полоси. Також археолог виміряв розміри цегли. У кімнаті в західній, південній і північній стінах є заглиблення глибиною близько 30 см кожне. З його слів, це можуть бути ніші, в яких зберігали речі та крам. Версія робітників, які виявили порожнину, – це закладені підземні ходи в три боки від кімнати. У квадратній кімнаті сухо, повітря чисте. Одна з робочих версій Петраускаса, що це підвал будинку, який збудували до кінотеатру".
Леонід Коган розповів нам: "Однозначної відповіді, чий будинок стояв на тому місці, не маю, але є деякі думки. У справі ДАЖО за 1876 р. згадується двоповерховий кам'яний будинок Мошки Курчицера, садиба якого межувала з Корецькою та Старожитомирською вулицями, садибою Уніка. У справі за 1884 р. йдеться про порожнє місце на розі вулиць Соборної (колишня Корецька) і Житомирської, що межувало з садибою Уніка (мав двоповерхівку на Житомирській), яким володіла на той час Малка Гофман, донька Мошки Курчицера. Фактично це та сама локація. Хто був наступним власником будинку, поки не знаю. На фото Житомирської вулиці початку ХХ ст. зліва видно край двоповерхівки, яка стояла приблизно там, де зараз вхід до кінотеатру. Але в 1919 р. від неї залишилися руїни. Станом на 1925 р. Житомирська від рогу до Сінної площі не була забудована".
Віктор Ваховський надіслав нам фото цієї будівлі. "На превеликий жаль, ми поки не знайшли фото, де є повне зображення двоповерхової будівлі. Лише її краї з боку сучасних вулиць Шевченка (до революції Соборна) та Соборності (до революції Житомирська шосейна). Загалом перетин чотирьох вулиць Житомирської шосейної, Соборної, Великої Гутинської та Корецької в народі мав назву Угол (з наголосом на букву "о"). Нині цей мікротопонім містяни не вживають".
Ваховський сподівається, що влада напише листа до інституту археології, щоб Андрій Петраускас провів ґрунтові розкопки знайденого об'єкта. "Наш загальний висновок – об’єкт ні в якому разі не варто засипати, а зробити нову екскурсійну локацію", – говорить краєзнавець.
