Знайомтеся, старшина Сергій Улітенков, воїн механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.
Сергію 48, армії вже понад 16 років, із з самого початку на війні захищає Україну: брав участь у боях за Савур-Могилу та Піски, у Лутугиному та Дебальцевому та в інших численних операціях гарячої фази бойових дій на Донбасі.
Його героїчні вчинки вже стали легендою: у 14-му під час виходу зі Степанівки знищив ворожу зенітну установку, в 15-му, коли керував підрозділом на блокпосту "Балу", вивів з ладу російський Т-72, поціливши в нього з РПГ двічі.
Влітку 2015 поблизу Світлодарська позиції Сергія обстріляли окупанти. Міна розірвалася лише в кількох метрах від нього й чоловік не одразу зрозумів, що трапилося, дійшов до БМП й вже там втратив свідомість. Більшість уламків взяли на себе бронежилет та каска, але не всі – один таки влучив у голову.
Кома, лікування, складна реабілітація, лікарі говорили йому відпочивати принаймні півтора року. Та вже за 8 місяців Сергій повернувся у рідну бригаду.
"Відлежуватися вдома не для мене. Тут хлопці воюють, наші ветерани без рук та ніг спортом займаються, а я відпочивати?", – посміхається старшина.
Попри осколки, що й досі лишаються в його тілі, око, що бачить лише на 17% та відсутній фрагмент черепа, Сергій не лише захищає нас від російських окупантів, а й сам постійно бере участь у змаганнях для військових та ветеранів. Марафон серед поранених в бою військовослужбовців "The Cateran Yomp" у Шотландії, "Ігри Нескорених" і звісно "Ігри воїнів" цього року.
На національному відборі до Warrior Games: Team Ukraine Сергій отримав "срібло" з паверліфтингу, проте в збірну не потрапив.
"Та я на це не зважаю, шкода хлопців, які не поїхали цього року, – каже Сергій. – готувалися, тренувалися, а тут так раптово скасували. Сподіваюся, хоч наступного року точно поїдуть".
Він і далі постійно тренується у залі, яку облаштував власними руками, де хлопці зібрали старенькі тренажери та інше приладдя, аби зберігати форму та й просто з користю проводити вільний час.
У помешканні темно, та і єдина лампа перегоріла, тож Сергій шукає заміну, аби я змогла зробити фото. Наскільки допомогла нова – бачите на фото. Втім, ані Сергію, ані іншим хлопцям це не заважає. Вони вмикають музику на телефонах й беруть вагу.
Такий приклад як Сергій Улітенков і справді важко не наслідувати. Згадайте його, коли у вас опускатимуться роки й здаватиметься, що все погано.
Maria Zavialova, Фонд "Повернись живим"
