14 жовтня – День Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України та свято козацтва. Усі храми Православної Церкви України моляться за спокій душ загиблих українських козаків та новітніх українських героїв. Куди варто поїхати на службу тим, хто цікавиться історією козацтва?
ТРОКОВИЧІ – село в Оліївській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. В історичних документах вперше згадується в 1584 році. Розміщене на відстані 8 км на південь від районного центру Черняхів. Найближча залізнична станція – Горбаші – знаходиться від села за 10 км.
Понад 200 років тому в селі Троковичі закладався перший камінь на будівництві Української православної Свято-Троїцької церкви. Сьогодні вона має статус козацької, а Покров Пресвятої Богородиці – храмове свято села. Свято-Троїцьку церкву тут збудували 1791 року.
Церкви, подібної їй, немає в Україні. Аналог знаходиться у Києво-Печерській Лаврі, однак лаврська святиня – кам'яна, а поліський храм – дерев'яний, створений без жодного цвяха. "Все розпочалося з того, що 1774 року зібралися громади сіл Троковичі, Некраші, Велика Горбаша, Мала Горбаша та Піщанка, щоб побудувати церкву в Троковичах – найбільшому селі, яке знаходиться в центрі території", – розповів місцевий вчитель історії Віктор Рудик.
У соцмережах він розмістив інформацію про Житомирську битву, яка, на думку краєзнавців, відбулася саме на цьому місці. "Це була одна з вирішальних битв Національно-Визвольної війни, названа істориками Житомирською. 13 вересня 1650 року відбувся великий бій між військом Хмельницького і Богуна та посполитським рушенням князя Четвертинського. Про це свідчать численні знахідки та єдине джерело – "Історія Русів". Це була переможна для козаків битва, де, зокрема, вони взяли полоненими 7359 чоловік. Полонені стали дарунком хану і забезпечили його участь в битві під Берестечком. Було вбито 17139 ворожих воїнів. На полі бою полягло 2173 козаки", – пише вчитель.
На окраїні села Троковичі є могила. Тут поставлено хрест від нащадків козакам, які загинули за Україну. Поряд є древній хрест, встановлений землякам, які загинули у Вітчизняній війні 1812 року.
РИЖАНИ розташовані за 8 км від районного центру Хорошів. Найближча залізнична станція – Нова Борова, за 13 км від Рижан. В Люстрації Київської землі за 1471 рік згадується Грежаний двір недалеко від Житомира, в якому 7 данників, 8 волів, 4 корови, 7 свиней, сіють жито, також записані Грижани з присілками.
Тут зберігають згадки про козацьку церкву, датовану 16 століттям.
Вона знаходилася поруч з одним із найстаріших діючих храмів Житомирщини – Храмом Різдва Пресвятої Богородиці. Ця церква замість козацької була побудована у 1914 році. Дерев'яний Храм Різдва Пресвятої Богородиці, виконаний в архітектурному стилі українського бароко, є пам'яткою архітектури місцевого значення та духовним центром не тільки села Рижани, а й всієї області.
Люди відновлюють церкви й корогви, тому що українські гетьманські клейноди й козацькі раритети розпорошені по світу. Вони зберігаються в музеях Польщі, Росії, Швеції, Туреччини. У Польщі, зокрема, перебувають прапор і шабля гетьмана Сагайдачного. До революції в Преображенському соборі Петербурга опинилося 20 курінних корогв, три бунчуки, срібна булава – клейноди Задунайської Січі.
1709 року Петро І, роздивляючись захоплені під Полтавою трофеї, вирішив зайнятися їх колекціонуванням і створив у Росії кілька музеїв, в основу фондів яких поклали козацькі святині. Зокрема, в офіційних документах згадано 13 корогв і понад 60 гармат. До слова, не лише корогва, булава, бунчук, каламар, печатка, гармата й литаври для козаків були тим, чим для нас нині є державний прапор, герб і гімн. До цього переліку козаки додавали гармату: зброя у ті часи була дуже дорогою і від неї залежав хід битви.
