Леся Українка продовжує популяризувати нашу країну. Начальник управління закордонного українства та гуманітарного співробітництва Лариса Дір надіслала Новоград-Волинському літературно-меморіальному музею переклади її віршів фризькою мовою.
Завідувачка музею Віра Римська показала журналістам аркуші, передані в Україну Посольством України у Королівстві Нідерланди. Розкладаючи на столі копії перекладів, Віра Римська сказала: "Фризи – ось з кого треба брати приклад у збереженні культурних цінностей рідного народу. До дзвінка з Міністерства закордонних справ я й сама не знала про їх існування, але тепер тішуся фактом, що у культурній столиці Європи можна вільно почитати поезію Великої Українки".
Хто вони, фризи? Люди, що говорять на фризькій – це голландці, які живуть у Нідерландах та Німеччині. Кількість носіїв мови сягає півмільйона. Якщо показати англійцю текст на фризькій, він його зрозуміє, попри те, що англійська і фризька дуже різні. Насправді фризька – це одна з германських мов, поширена у нідерландській провінції Фрисландія.
Що відомо про Фрисландію? Столицю нідерландської провінції Фрисландії важко правильно назвати, адже Леуварден, або ж Льяуверт, Лівадден, Левадден, Лювт, Левард Леоардія, відомий світу як місто, що має 100 назв. Фрисландія, що лежить на крайньому північному заході Нідерландів, з трьох боків оточена припливно-відпливною смугою, болотними низинами і Ватовим морем.
Провінція увійшла до складу королівства Нідерланди, створеного під час наполеонівських воєн на початку XIX століття, коли Європа почала об'єднуватися в боротьбі проти французького імператора. Нідерландці ще й досі вважають провінцію Фрисландія іншою країною. Стрілчасті дахи будинків, звивисті канали та велосипедні доріжки такі ж, як і скрізь у нідерландських містах, але життя тут повільніше, а мешканці виглядають як типові острів'яни – стримані і незворушні.
Вони дивують світ своїми ідеями. Чого лишень вартий музей Лан-фан-таль ("країна мови" фризькою), присвячений мовам світу. Побудований в межах програми "Леуварден – культурна столиця Європи", музей представляє 6 тис. 720 мов світу, зокрема, фризьку, якою переважно розмовляє Фрисландія. Тепер зрозуміло чому фризи знають про українську. Експозиція музею мов складається з дерев'яних табличок, які звисають зі стелі. Вони розташовані в алфавітному порядку, на кожній – уривок тексту певною мовою: шведською, швабською, сувавською (австронезійська мова), суруйською (мова корінної народності Бразилії).
Місто Леуварден має і свою мовну таємницю: починаючи з X століття його назва постійно змінювалася. Якщо вірити Книзі рекордів Гіннесса, в різні часи місто мало навіть не 100, а 225 назв. У 2018 році Левуарден отримав статус "Культурної столиці Європи". У столиці провінції діє "Фризький центр історії та літератури", який у 2002 році створили шляхом злиття музею фризької літератури, бібліотеки та національного фризького архіву.
Саме тут нідерландка Марійке Дрогсма (після перемоги України на Євробаченні-2004 дівчина досконало вивчила українську мову), знайшла фризькі переклади творів Лесі Українки. Пошуки почала у лютому нинішнього року з нагоди 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки. Однак через карантин тоді вдалося лише надіслати звернення до архіву в Леувардені, адже музеї та бібліотеки були закриті. Побачила перекладені поетичні рядки вже після послаблення обмежень, запроваджених через коронавірус.
Кореспонденту Укрінформу молода нідерландка розповіла: "Приємно усвідомлювати, що ці переклади зроблені саме фризькою, тому що таких перекладів нідерландською мовою немає. Дуже цікаво, як вони з’явилися. Був такий професор Жлуктенко. Він перекладав твори різних фризьких письменників українською мовою і дуже хотів, щоб були фризькі переклади українських творів, тому попросив фризьких письменників допомоги. Вони зробили ці переклади, і не тільки Лесі Українки, а й інших письменників. Віршів Лесі Українки було перекладено п'ять. Їх надрукували наприкінці 80-х років у фризьких журналах. Варто зазначити, що у деяких журналах є одна сторінка віршів Лесі Українки українською мовою, а інша – фризькою".
Фризькою мовою перекладено п’ять віршів Лесі Українки: "Contra spem spero!", "Надія", "І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю", "До натури", "Як дитиною бувало…". Завідувачка місцевого музею береже у фондах музейного закладу твори Лесі Українки, перекладені 21 мовою світу.
Віра Римська каже: "Такі тексти – велике багатство для майбутньої експозиції "Літературна спадщина Лесі Українки", над якою я наполегливо працюю. Надзвичайно приємно, що її поповнять витяги з фризьких журналів. Подарунок, який фризи підготували до 150-річчя Лесі Українки, свідчить про високу духовність і обдарованість цього народу. Низький уклін загадковим острів'янам, які бережуть справжні цінності. Загалом же твори Лесі Українки перекладені щонайменше 46 різними мовами. Життя і творчість уродженки Новограда-Волинського вражає весь світ, – і численні народи і маленькі, які зворушливо бережуть рідну мову, збагачуючи її найкращими літературними зразками".
