В березні 2014 року в 30-й бригаді було оголошено сигнал "Бойова тривога". Після короткотривалого бойового злагодження, "тридцятка" одразу вирушила на кордон Херсонської області з Кримом. Саме там очікувався найбільший прорив противника.
З перших днів волонтери: Євген Бондаренко, Віктор Котяш та Бурейко Олександр познайомилися з військовослужбовцями бригади та почали тісну співпрацю.
"Ми полюбили її, а разом з нею і Збройні Сили України. Люди щирі та великі професіонали", — згадують вони, як вперше зустрілися з 30-ю окремою механізованою бригадою…
У 2014 році було дуже скрутне становище стосовно матеріального забезпечення української армії. Потреби виникали практично у всьому… Почали допомагати військовим будувати споруди та блок-пости. Поміч надходила не тільки від волонтерів, а з усієї України, а ще й від громади Чаплинки. Спільними зусиллями намагалися покращити побут нашим захисникам: заготовляли дрова, овочі, будували душові кабінки, забезпечували предметами першої необхідності тощо.
16 березня, Бурейко Олександр Альбертович — підприємець, отримав повідомлення від знайомих про те, що всю ніч гриміла важка техніка на околиці Чаплинки, терміново було прийнято рішення їхати...
Прибувши на місце, вийшов офіцер, капітан Господинчик, який провів на територію розташування підрозділів бригади. Познайомившись, почали обговорювати наші можливості для підтримки та допомоги Збройним силам.
Після змістовного діалогу волонтери вирушають на адміністративну межу з окупованим Кримом де розташований табір підрозділів. На шляху зустрілася колона важкої техніки. Разом з командиром даної групи полковником Заболотним починається повна співпраця.
Команда людей підвозять теплий одяг, продукти харчування, дрова, "буржуйки". Потім вирішили створити штаб при військовому комісаріаті, щоб допомагати ЗСУ, де військовий комісар став його керівником:
— Дуже важливо створити для хлопців наближені до комфорту умови. Люди розуміли, вони не самотні!
Було багато різних телефонних дзвінків від матерів та дружин зі словами вдячності.
Олександр згадує ті часи пов’язані з 30-ю механізованою бригадою зі сльозами на очах. Він знайшов багато друзів, а дружба заснована на довірі та взаємодопомозі:
— 30-та механізована бригада — це еталон військовослужбовця, одна і назавжди, — говорить волонтер.
— Дякуємо! Від самого початку російсько-української війни і по сьогоднішній день ви допомагаєте бригаді. Ви не залишаєтесь осторонь, робите величезний внесок у захист України і віру людей у добро!
Більше з розповіді волонтерів у відео.
30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького
