Брудні руки, відсутність гігієни, зіпсовані продукти, антисанітарні умови будинку, невиховані домашні улюбленці. Низку причин виникнення кишкової інфекції у малюка можна продовжувати і продовжувати. Лікар дитячий-інфекціоніст КНП "Новоград-Волинське міськрайТМО" Наталія Бистрицька розповіла головне, що необхідно знати мамам про гострі кишкові інфекції.
За поширеністю вони займають друге місце після гострих респіраторних захворювань. Проблема полягає у тому, що симптоми, характерні для кишкових інфекцій (блювання, діарея, наявність патологічних домішок у випорожненнях, підвищення температури), нерідко супроводжують інші захворювання дітей. Відрізнити кишкові інфекції від пневмонії, менінгіту, "гострого живота", синуситу може лише фахівець.
У середньому тривалість хвороби складає 5-7 днів, іноді до 14 днів. Про важкість стану свідчить частота та характер випорожнень, наростаючі симптоми, такі як-от: інтоксикація, зневоднення, порушення водно-сольового обміну. Спочатку малюк роздратований, вередливий, у нього виникає спрага. У міру зневоднення виникає сонливість, в’ялість, сухість слизових оболонок та шкіри, він припиняє пити, знижується об’єм сечі. Загальний стан погіршується.
Лікування гострої кишкової інфекції у дітей має бути невідкладним, якщо:
- малюка неможливо напоїти – він постійно зригує воду, втрачає рідину чи категорично відмовляється пити;
- у калі та блювотних масах з’являються домішки крові;
- є явні симптоми зневоднення – відсутність поту, сліз, дитина не мочиться тривалий час, язик сухий;
- сильний головний біль;
- виражене та різке підвищення температурного показника;
- за блювання та діареї на шкірі з’явилося висипання, виражена загальна слабкість, ознаки інтоксикації та зневоднення.
Причини обов'язкового звертання до педіатра:
- вік до 3-х років – є висока небезпека сильного зневоднення;
- багаторазове блювання;
- наявність крові у калі;
- занадто часті випорожнення;
- болі у животі, що мають нападоподібний характер, незалежно від локалізації;
- висока температура, що супроводжується блюванням та діареєю;
- виражена спрага на фоні загальної слабкості;
- наявність супутньої патології.
Зараження відбувається такими шляхами:
- харчовим – в організм потрапляють неякісні продукти харчування;
- водним – під час купання у водоймах, в які потрапили збудники, чи під час вживання води поганої якості під час подорожей, у домашніх умовах, громадських місцях;
- контактно-побутовим – за недотримання загальних правил гігієни;
- іноді, за вірусних кишкових інфекцій – повітряно-крапельним.
Майже всі збудники у навколишньому середовищі довго зберігають свою стійкість, патогенні властивості їх зберігаються і на холоді. Пік захворюваності за вірусної природи ГКІ припадає на осінньо-зимовий сезон, бактеріальної – на літо.
Що робити, якщо діагностовано кишкову інфекцію у дитини? Перша допомога.
Лікування обов’язково має проводитися фахівцем. Пізнє звернення та самолікування можуть загрожувати її життю. Батькам необхідно навчитися правильно боротися зі зневодненням. Перша допомога за ГКІ у дітей виглядає таким чином:
- Немовля, краще відпоювати з пляшечки, за неможливості це зробити можна давати рідину з ложки. Це можуть бути спеціальні дитячі чаї, готові аптечні препарати, вода. В такому віці після кожного випорожнення варто дати 50-100 мл рідини.
- Якщо з’явилася кишкова інфекція у дитини віком два роки – давати пити невеликими ковтками з чашки або так, як і малюкам. Можна несолодкий чай, узвар, чисту кип’ячену воду, розчин для оральної регідратації у кількості 100-150 мл після кожного походу до туалету. Протипоказано напої, в яких занадто багато цукру.
- Коли діагностовано кишкову інфекцію у дитини віком три роки – пити можна те ж саме, що й дітям другого року життя. Також рекомендовано рідку їжу: супи, рисовий відвар. Об’єм рідини після трьох років – 100-200 мл після кожного випорожнення.
Дітям, які не можуть пити, занадто ослаблені, з важким протіканням захворювання, показано регідратацію організму за допомогою внутрішніх вливань. Хворим рекомендується пити воду, а краще сольові розчини (регідрон або розчин кухонної солі, приготовлений з розрахунку 1 ч. л солі на 1 л води). Рідину слід приймати невеликими порціями не більше 50 мл кожні пів години.
Внутрішньовенне введення рідини може знадобитися тільки у разі дуже тяжкого перебігу захворювання з наростаючою інтоксикацією організму.
Прийом сорбентів необхідний для видалення токсинів з кишківника. Для профілактики приєднання бактеріальної інфекції і для її лікування призначаються протидіарейні препарати. Для корекції порушень травлення можуть бути призначені ферментні препарати.
Знижувати температуру нижче 38 С при ротавірусної інфекції варто тільки в разі її поганій переносимості, оскільки ротавіруси гинуть саме при такій температурі. Для зниження температури у дітей краще використовувати препарати у вигляді свічок або сиропів.
