"Не сваріться, не читайте нотацій – читайте дошкільнятам та учням початкової школи казки", – радить Тетяна Андрушко, вихователь першої категорії корекційної групи Новоград-Волинського ДНЗ № 6. Вона знає, як подолати страхи та підвищити самооцінку малюка старим, як світ, перевіреним способом.
Біда у тому, що сьогодні у психіку дітей вдерся мобільний інтернет. Відео, ігри, картинки, мультфільми про чудовиськ, вампірів, привидів частково заміняють увагу дорослих. Діти змалечку перевантажені жахливою рекламою і негативною інформацією. Те, що вони мають одержувати в адаптованому вигляді, до того ж невеликими порціями, зараз вливається у свідомість непомірними дозами. Батьки забули про читання перед сном. Спробуємо за допомогою фахівця розібратися в актуальній для багатьох сімей проблемі.
Тетяна Леонідівна п'ятнадцять років працює у групі зі складними дітьми, які не говорять, або говорять дуже погано, не контактують (малюки з елементами аутизму), лякливими, словом, проблемними. І хоча за фахом вона мистецтвознавець, материнська нотка – мама двох чудових дорослих синів – перемогла. Маючи власний досвід і розвинене почуття прекрасного, з успіхом працює у дитсадку. Вона у захваті від матусь, які самі складають казки для своїх дітей. Тетяна Андрушко вірить, що добро неодмінно перемагає не лише у казці, і радить розчарованим та розгубленим мамам шукати простий вихід.
"Казкотерапія – найзручніший метод перетворення дитини на друга, – каже вона. – Вигадуйте для своїх дітей особливі історії, в яких герої, завуальовані ваш син чи донечка, не бояться невдач, розчарувань, насмішок, критики однолітків. Пряме повчання, крик, чи покарання ніколи не допомагають. Дитина злякається, або чинитиме спротив, а казки люблять слухати абсолютно всі. Просто кожному потрібно підібрати правильний сюжет.
Якщо дитина боїться темряви, їй не допоможе порада "не бійся". Доречнішою буде цікава розповідь про схожого на неї героя, який потоваришував із темрявою, або подолав її. Навіть не дуже майстерна мамина казка підштовхне малюка до роздумів і розвіє страх. Щоправда, потрібно старатися і вимальовувати справжнього "лицаря світла" – мужнього, рішучого з чарівним вогниким (нічником, ліхтариком) у руках, який перетворює моторошну пітьму у зіркове сяйво".
Для батьків існує велика кількість уже написаних сучасними авторами спеціальних терапевтичних історій. Не гірше допомагають і звичайні збірки казок, які знайдуться у кожному домі. "Хлопчик-мізинчик", "Івасик-Телесик" – це зразок мужності і кмітливості, "Попелюшка" позбавить лінощів, "Гидке каченя" вилікує від насмішок, а "Ріпка" навчить взаємодопомозі.
"Знайте, що замість корисних страшилок, існує і такий жанр для дітей, зараз використовується яскраве зло. Коли воно у мистецтві, запропонованому дітям, непроглядне, "у більшості", дитина відчуває потяг примкнути до поганого. Малюкам не потрібно показувати, як випадають з орбіт очі, вдареного сковородою кота, хоча це кумедний анімаційний герой. До того, у три роки багато хто з дітей боїться навіть казкових Бабу Ягу та Кощія", – пояснює Тетяна Андрушко.
Вона запевняє, що є чимало способів для лікування дитячих комплексів і страхів, але одна з найпростіших і найдоступніших форм – казкотерапія. Саме за допомогою казки діти можуть викорінити погані риси характеру, подолати боягузливість, стати впевненим і самостійним. У давнину вважалося, що казка навчає і лікує душу людини, адже у казковій формі побачити і зрозуміти свою проблему значно легше, ніж сприйняти пряму критику. Існують казки та оповідання на всі випадки життя, залишається лише обрати ті, що допоможуть у конкретній ситуації.
"Фольклор і сучасна книга задовольняють всі найважливіші психологічні потреби. Наприклад, для пасивних відлюдькуватих дітей підійдуть казки про переможців, персонажів, які перебувають у пошуку, кудись ідуть, комусь допомагають, з кимось борються. До слова, "Царівна-жаба" є у прекрасному віршованому перекладі українською мовою. Приклад позитивного героя спонукає дитину проявляти себе і свою активність у будь-якій ситуації, вчить знаходити спільну мову з іншими людьми, виявляти увагу, співчуття.
Якщо потрібно йти до стоматолога, познайомте сина чи доньку із Зубною феєю, традиційною для сучасної західної культури. Зубна фея, як свідчить легенда, дає дитині невелику суму грошей або подарунок замість молочного зуба, покладеного під подушку. Купіть якусь дрібничку і заховайте під подушкою, тоді наступний похід до стоматолога буде пов'язаний з чимось приємним. Якщо малюк збирається у садочок і болісно переживає розставання з мамою, потрібна дидактична історія, на зразок книжки Ольги Громової "Зайчик йде в садок".
Читайте різні казки та пропонуйте дитині слухати і малювати. Альбомний аркуш може стати приводом для розмови. Хто зображений? Що персонажі роблять? Чому так? Що буде далі? Якщо зображене чудовисько, – запропонуйте домалювати йому кумедні вуха, бантик чи повітряну кульку. Добрі усні казки, книги і олівці значно корисніші для розвитку малюка, ніж гаджет, тому покладіть його у недоступне для дитини місце",– каже досвідчена вихователька.
