Увесь світ активно бореться з пластиком. Українські нардепи також приєдналася до цього тренду. Верховна Рада ухвалила законопроєкт №2051-1 "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". Торік у грудні ми вже побачили перший етап. Незабаром розпочнеться другий.

Невеликі кульки, в які покупці часто набирають овочі, фрукти, крупи, цукерки, яйця стали платними. Вони не були безкоштовними й раніше, але їхня ціна входила у вартість середнього чека. З 10 грудня 2021 року за користування пластиковими пакетами новоград-волинці платять окремо по 9, 10, 12 чи 22 копійки за одну штуку.

Другий етап законопроєкту розпочнеться з 10 березня 2022 року, коли продаж тонких пакетів буде під забороною. Аж до кінця 2023 року вимога не поширюється на надтонкі та біорозкладні пластикові пакети, призначені для первинного пакування риби, м'яса, сипучих продуктів та льоду(!), який українці щодня пруть з супермаркетів додому кілограмами. Постає питання: як купити 5 морквин, 10 цибулин та 10 картоплин?

Розробників закону хвилює інше питання. Чи почнуть споживачі менше користуватися пакетами у зв’язку їхнім подорожчанням? Експерти з екранів запевняють: "Так, люди менше користуватимуться пакетиками. І питання навіть не в тому, скільки пластиковий пакет буде коштувати, а в тому, що це не є взагалі безкоштовно. Сам факт того, що за нього почали стягувати якусь плату, для частини людей стало способом пошукати, як відійти від пластику. Хоча деякі покупці можуть не помітити зростання вартості пакетів, оскільки для них воно не буде значним".

Про комплексний підхід до проблеми не йдеться: розповсюдження пакетів забороняють, а вихід шукайте самостійно. Люди воліли б, щоб всі пакети від великих до найдрібніших стали біорозкладними. Однак для України це проблематична альтернатива, бо в нас немає жодної лабораторії, яка б надавала сертифікат, що це справді біорозкладний пакет, а ще немає промислової переробки, немає можливості збирати пластикові відходи.

Європа йде шляхом циркулярної економіки, тобто збирання і переробки пакетів. В нас практично немає роздільного збирання сміття. Не запроваджена розширена відповідальність виробника, хоча саме з неї логічно було починати.

Чим замінили у Новограді-Волинському пакети з ручками та бічними складками?

Мінімальні роздрібні ціни на пакети зі стінками товщиною понад 50 мікрометрів у точках роздрібної торгівлі, громадського харчування зараз такі: 2,00 грн – пакет без ручок і бічних складок;2,50 грн – пакет без ручок, але з бічними складками або з ручками без бічних складок; 3,00 грн – пакет з ручками і бічними складками. Звягельчани діляться своїми способами "не купувати пластик".

Максим, 20 років: "Я нічим не замінив пакети, просто став їх рідше купувати і виносити в них сміття. Тепер одноразові міцні пакети мені служать по кілька разів. Я їх став накопичувати".

Леонід, 73 роки: "Ми згадали про радянські авоськи, донька придбала і подарувала нам щось схоже під назвою сумка-шопер. Колись авоськи були легкими і різних розмірів, китайські шопери важчі і занадто яскраві. Дружина каже, що хліб у них страшно класти".

Ольга, 17 років: "Нас на уроці трудового навчання навчали шити еко-торбинки зі старих речей. На перший погляд, дуже легко, а насправді – робота копітка, і я соромлюся з таким виробом зайти у супермаркет".

Наталія, 30 років: "Я працювала за кордом і купувала речі в магазинах, де придбане вкладають у фірмові екоторбинки з дуже тонкої тканини. Вони гарні, міцні, легко перуться у машинці. Речі вже втратили товарний вигляд, а екоторбинки зараз знадобилися".

Олена 49 років: "Вже давно купила собі еко-сумки різних розмірів. Менші коштували 15-18 грн, великі – 24-30. Вони, що незручно, займають місце у сумці, але служать довго. Застібка дуже ненадійна, але можна обійтися і без неї".

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися