Держспецзв'язок спростував інформацію про відключення мобільного зв'язку:
"У мережі шириться інформація про можливі відключення мобільного звʼязку та інтернету – ця інформація не відповідає дійсності.
Оператори та провайдери продовжуватимуть надавати послуги громадянам.
Звертаємо увагу, що можуть бути перебої зі звʼязком. Це перш за все повʼязане із тим, що мережі перенавантажені".
Одне з найважливіших питань в екстремальній ситуації - що робити, якщо зникне мобільний зв'язок та інтернет, до яких всі ми звикли і від яких так залежимо.
Питання зв'язку у воєнний час та під час безпекових криз – одне з найбільш важливих. Саме комунікації – раніше телефон та телеграф, а нині мобільний зв'язок та інтернет, – найперше намагаються вивести з ладу або взяти під контроль під час наступальних операцій чи диверсій.
Експерти визнають, що мобільний зв'язок та мобільний інтернет, які стали невід'ємною частиною побуту сучасних українців, потенційно досить вразливий вид зв'язку. Але закликають не панікувати та діляться порадами, як підготуватися до різних сценаріїв.
Чи можна в Україні "покласти" мобільний зв'язок?
Проблеми зі зв'язком можливі у двох випадках, кажуть експерти. У разі спрямованих атак ззовні або якщо обмеження запровадить український уряд.
Другий варіант – найменш ймовірний. Раніше секретар ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов запевняв, що нічого такого влада не планує.
"Ми точно ані інтернет, ані мобільний зв'язок відключати не збираємось. Більше того, ми намагаємося зробити все можливе, щоб жодного вторгнення не сталося", – заявляв він 11 лютого.
Те, що влада – найменш зацікавлена в таких діях, переконана Елліна Шнурко-Табакова, голова правління Ради інформаційної безпеки та кібернетичного захисту.
"Не думаю, що українській владі потрібна паніка та відсутність зв'язку", – каже вона.
Набагато більш ймовірні, на думку експертки, ворожі кібератаки. Зокрема, вона нагадала про масштабну DDoS-атаку на державні банки, сайти та сервіси в середині лютого. Влада вже назвала її "найбільшою в історії України" та звинуватила в шкідництві Росію. Сама Москва ці звинувачення заперечує.
"Ми знаємо, що такі спроби (атакувати мобільних операторів – Ред.) були в попередні роки, – каже Шнурко-Табакова. – Тому, звичайно, вони можуть "покласти" в результаті кібернетичної атаки сегмент зв'язку чи весь зв'язок, чи якихось провайдерів".
Втім одномоментно вивести з ладу усіх гравців на ринку мобільного зв'язку та інтернет-послуг в Україні – складно, вважає експертка. Для цього їх занадто багато.
Але точкові перебої – цілком можливі. Зокрема, 18 лютого міністерство внутрішніх справ повідомило, що у Слов'янську (Донецька область) та Лисичанську (Луганська область) вивели з ладу лінії зв'язку Vodafone. У цьому звинуватили диверсантів.
"Громадяни не могли викликати швидку допомогу, поліцію чи просто нормально спілкуватися з рідними та друзями. Завдяки швидкій роботі ремонтників зв'язок відновили ще до ранку", – повідомив радник глави МВС Антон Геращенко.
Готові та озброєні
Оператори мобільного зв'язку, з якими поспілкувалася BBC News Україна, кажуть, що готові до будь-яких сценаріїв.
У Lifecell, зокрема, запевнили, що мають "посилений захисний контур", а її фахівці "можуть ефективно протидіяти більшості видів сучасних кіберзагроз".
Головні ризики для мобільних операторів - тривала відсутність енергопостачання та пошкодження об'єктів мережі, пояснила BBC News Україна піар-директорка оператора Vodafone Вікторія Рубан.
"Ми маємо резервне обладнання та резервні канали передачі даних в Україні та за її межами. Якщо є порушення у роботі одних, інші можуть підтримувати зв'язок на належному рівні, – пояснює Рубан. – Компанія додатково організувала збройну охорону стратегічно важливих об'єктів, у тому числі із залученням Поліції охорони".
За її словами, оператор відпрацював алгоритми взаємодії з державою на випадок надзвичайних ситуацій, зокрема і воєнного стану.
А на випадок нових кібератак підготували план дій, провели стрес-тести системи та консультації з департаментом контррозвідувального захисту в сфері інформаційної безпеки СБУ.
Що робити, якщо зв'язок таки зникне?
Перше, що варто визначити, – коло ваших обов'язкових контактів у екстреній ситуації, кажуть експерти. Діти, батьки, друзі, з якими ви плануєте спільну евакуацію тощо.
"Вам треба знати розклад своїх близьких, де і коли вони перебувають", – радить Антон Фарб, експерт з питань цивільної оборони та президент Федерації крав-мага України.
Друге питання – вже зараз подбати про альтернативні засоби зв'язку.
Найпростіше, якщо у вас вдома та вдома у ваших близьких є звичайнісінькі стаціонарні телефони. Обміняйтесь номерами, дізнайтесь номери стаціонарних телефонів на роботі у ваших родичів, у дитячих садочках і школах, куди ходять ваші діти.
Фіксований телефонний зв'язок в екстрених ситуаціях набагато надійніший, ніж мобільний. Те саме стосується дротового інтернету.
"Фіксований телефонний та оптичний інтернет-зв'язок більш захищені. Треба фізично пошкодити кабель, щоб їх перервати", – пояснив BBC News Україна Михайло Шуранов, речник "Укртелекому".
У великих містах телефонні та оптичні кабелі ховають під землею в кабельній каналізації, тож пошкодити їх фізично чи атакувати іншим способом - досить складно.
"Телефонний зв'язок може працювати навіть без електроживлення в будинку, якщо тільки ви не використовуєте телефони з радіозв'язком. Адже живлення здійснюється з АТС, яка має резервні потужності у разі аварійного відключення електроенергії", – каже Шуранов.
"Комбінація фіксованого та мобільного телефонного зв'язку разом з оптичним інтернетом сьогодні дає найбільшу стабільність", – додає він.
В останні роки люди дедалі частіше відмовляються від стаціонарних телефонів. Станом на 2019 рік, за даними держстату, домашні телефони мали близько 4,3 млн українців, у 2014 році таких було значно більше – понад 8,5 млн.
Але саме фіксований зв'язок використовують державні установи, лікарні, заклади освіти тощо. В екстреній ситуації це цілком може стати хорошим альтернативним засобом комунікації. Наприклад, звідти можна подзвонити, якщо мати під рукою потрібний номер.
Якщо стаціонарного телефону у вас немає і немає можливості його встановити, альтернативою залишається супутниковий зв'язок. Але це досить дороге рішення.
Один супутниковий телефон може коштувати від тисячі доларів. Але саме такі телефони використовують у зовсім екстремальних умовах для надійного зв'язку. Наприклад, далеко у відкритому морі, де немає мобільної мережі.
Загалом в екстремальній ситуації у випадку повної відсутності зв'язку – мобільного, фіксованого, супутникового абощо - експерти та надзвичайні служби України радять:
- Завчасно придбати невеличкий радіоприймач для ультракоротких та FM-хвиль, а також елементи живлення для нього. Такий гаджет дозволить отримувати важливі повідомлення від уряду чи місцевої влади, якщо вам доведеться покинути дім або у вас не буде інших засобів зв'язку.
- Якщо ви почули тривожну сирену та маєте перебої з мобільним зв'язком, увімкніть радіо або телебачення місцевого рівня. Там можуть транслювати важливі оголошення. Наприклад, щодо евакуації.
- На випадок, якщо в кризовій ситуації ні у вас, ні у ваших близьких не буде жодних технічних засобів зв'язку, потрібно вже зараз дуже чітко домовитись про місце та час зустрічі.
- Якщо ви плануєте евакуацію в якесь конкретне місце - визначте точку та час збору і домовтесь, що будете чекати там, наприклад, протягом 24 годин, а потім вирушите далі до пункту призначення.
- Маленьким дітям варто покласти в кишеню або вшити в одяг записку. Там треба зазначити повне ім'я дитини, її батьків чи інших контактних осіб, адресу та телефони. Також дізнайтесь, де саме адміністрація садочка чи школи буде переховувати дітей у випадку загрози, щоб легко їх знайти.
- Дітей шкільного віку варто попередити, як діяти в разі, якщо не буде зв'язку. Наприклад, що вони повинні залишатися з вчителем у безпечному місці і чекати на вас.
Галина Корба, ВВС News Україна
