У мирний час спалювання сухої рослинності було екологічним лихом, за яке накладали штрафи. Сьогодні діяльність паліїв прирівнюють до диверсії, що під час війни карається позбавленням волі на п’ятнадцять років або довічним ув'язненням з конфіскацією майна.
3 березня парламент вніс зміни до Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. У статті 113 "Диверсія" до переліку злочинів, спрямованих на послаблення держави, додали навмисні підпали, зокрема сухої рослинності.
"Масштабні вогнища можуть розцінювати як подавання світлових сигналів ворогу. Задимлення обмежує видимість та огляд місцевості бійцями Збройних сил України і територіальної оборони. Рятувальники, які виїжджають на такі виклики, навіть у відносно мирних областях, фактично, змушені використовувати резерви не за призначенням, а тому можуть просто не встигнути туди, де справді буде потрібна термінова допомога", – йдеться у роз'ясненні законодавців.
Як відомо, "прибиральники" винищують ліси, екосистеми боліт, річок та озер, забруднюють продуктами горіння повітря, завдають шкоди здоров’ю, наражають на небезпеку життя людей, залишають сім'ї без даху над головою, спричиняють аварії на задимлених трасах. Перелік можна продовжувати.
Згадаймо охоплені полум'ям Овруччину і Чорнобиль.
Це не жахіття сьогоднішньої війни, цим фото, які зберігає Facebook-сторінка овруцького фотографа, ліквідатора аварії на ЧАЕС Віталія Юшкевича, два роки. Він коментує квітневі події 2020 року: “У найбільшому районі України – Овруцькому – виникла масштабна пожежа. До неї, на жаль, не були готові. У нас тільки шість пожежних машин із цистернами. Всього по одній машині у пожежників лісгоспів, а потреба значно більша. Пожежа знищила близько 4 тис. гектарів лісу. Під вогонь потрапив житловий сектор ближніх сіл. У с. Личмани згоріло 14 будинків, врятовано 23; с. Острови – знищено 21 будинок, врятовано 4; с. Магдин – знищено 28 будинків, врятовано 4; с. Середня Рудня – згоріло 4 будинки; у Нижній Рудні згоріло 8 будинків. Жителі залишилися без даху та засобів існування”.
У 2020 році до ліквідації лісових пожеж на території Зони відчуження залучили понад 1 тис. 300 осіб та 300 одиниць техніки. Тоді не було війни…
Хто спричиняє пожежі. Версія про диверсантів розглядалася й раніше, але найчастіше до страшних наслідків призводить так зване господарювання – підпалювання сухої трави на полях, зібраного сміття в ярах та балках, “очищення вогнем” ділянок від чагарників.
З настанням тепла мешканці приватних житлових будинків та дач активно починають наводити лад у домогосподарствах. Через необізнаність та необачність людей вогонь виходить з-під контролю. Полум'я швидко поширюється, особливо у вітряні дні.
Іноді випалювання трави проводять сільськогосподарські організації для очищення земель від небажаної рослинності. Практично всі трав’яні пожежі відбуваються з вини людини. Спалахування сухостою може виникати й з природних причин, від блискавок, але частка таких пожеж мізерна.
За словами директора ДП "Новоград-Волинський лісгосп АПК" Сергія Яремчука, сезон трав’яних пожеж значно коротший, ніж сезон лісових і тим паче торф’яних. Він триває не більше трьох-чотирьох тижнів – з часу сходження снігу і висихання сухої торішньої трави, до початку активного росту зеленої молодої. Проте впродовж цього короткого сезону пожежі мають масовий характер, охоплюють великі площі і дуже швидко поширюються на дерева.
Чому важко загасити пожежі на сільгоспугіддях та у лісах? Директор лісгоспу Сергій Яремчук говорить: “У лісах та на відкритих місцевостях пожежі починаються там, де їх важко побачити, тому, рятувальників викликають, коли вогонь вже охопив велику площу. До місць загорянь важко доїхати без доріг. Поблизу може не бути водойм, придатних для поповнювання резервуарів пожежних машин. Якщо пожежа виникла у лісі, то спецтехніка не може дістатися швидко: доводиться прокладати просіки, залучати авіацію та гасити осередки загоряння вручну".
Відповідальність за спалювання сухої рослинності. Малосніжна зима та цьогорічний сухий березень посилюють пожежонебезпечний період. У цей час можуть бути знищені гектари природних екосистем разом з живими тваринами, птахами та комахами.
Якщо для паліїв це не є аргументом, то варто задуматися про безпеку власних садиб і про своє життя. Дуже часто вогонь із сухостою перекидається на житлові будинки та господарчі споруди, і самі палії стають жертвами зумисно спровокованого полум’я.
За спалювання сухої трави та листя законом передбачений штраф до 153 тис. грн. За підпал з тяжкими наслідками для природи може загрожувати 5 років ув'язнення. Це стосується мирного часу, зараз спалювання сухої рослинності – диверсія і за ґратами можна опинитися на 15 років або довічно.
