Novograd.City знайомить вас зі Світланою Кручок, девіз якої: "Вчитися ніколи не пізно".
Усе її дитинство минуло на кухні, дуже полюбляла готувати для рідних ласощі. Завжди допомагала готувати на весілля, вечорини та дні народження такі популярні колись полуниці й вишні з цукрової пудри. Й досі Світлана з усмішкою згадує, як було весело куховарити гуртом: "На той час все було по-іншому, святкували вдома, тож всією ріднею готувалися. Саме тоді я ще маленькою твердо вирішила, що стану професійним кондитером".
Незважаючи на те, що в родині всі працювали на залізниці, донька вирішила обрати інший шлях. Батьки заперечувати не стали, а навпаки підтримали. Світлана пригадує, як батько боровся за втілення доньчиних мрій, адже група, у якій вона мала навчатися, була переповнена, тож дівчину хотіли перевести на іншу спеціальність. Саме тоді й стало у пригоді тверде батьківське "ні", він вперто та рішуче відвоював місце своєї доньки. Світлана вступила до Лисичанського ПТУ, успішно провчилася три роки і здобула професію кондитера ІІІ розряду.
На жаль, тоді не вдалося дівчині попрацювати кондитером. Відсутність роботи змусила її піти на м’ясокомбінат. Ті часи вона згадує мало не з жахом. Світлана каже, що працювала формувальником ковбасних виробів, бувало, за зміну робили майже 30 тонн ковбаси. Для тендітної жінка така робота була надто тяжкою. Одного ранку Світлана прокинулася і зрозуміла: досить.
Вона покинула роботу і почала шукати себе: "Тоді я вже познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Іваном, він підтримав мене. Та робота була зовсім не моя, розпочалися проблеми зі здоров’ям, тож я вирішила звільнитися.
Батьки порадили все ж підтримати сімейну традицію й піти працювати на залізницю. Розпочинала я з посади підсобного робітника, оскільки у мене не було освіти, я була просто черговою. Потім вирішила, що для кар’єрного росту мені необхідна освіта, і в 35 років я знову поповнила студентські лави.
Я вступила до Вінницького дорожнього коледжу, і, незважаючи на те, що була вже вдруге вагітна своєю донечкою Танею, все ж вивчилась та пішла в декретну відпустку".
Далі події життя підштовхнули Світлану на ще один рішучий крок. Мабуть, кожен чув про той трагічний випадок, коли на залізничному переїзді від удару струмом загинула жінка. То була дружина Світланиного брата, і саме через це вона вирішила щось змінити в своєму житті. "Усі мої рідні бачили, що я дуже творча людина, і ця рутинна робота зовсім не для мене. Я дуже вдячна чоловіку за те, що він мене підтримав. Ми разом вирішили, що я займатимуся дітками, адже у нас три чарівні дівчинки – Надія, Тетяна і Вікторія, а він утримуватиме сім’ю", – розповідає Світлана.
За час "відпочинку" жінка невтомно продовжувала шукати себе, крадькома мріяла втілити свої дитячі мрії та стати кондитером. І знову ж завдяки чоловіку мрії стали реальністю. Світлана зізнається, що чи не всім, що вона має, завдячує чоловіку. Він зараз, на жаль, далеко, заробляє гроші для сім’ї за кордоном і робить все, щоб мрії коханої жінки здійснилися: "Навіть попри те, що чоловік далеко, він постійно думає, як мені допомогти, щоб моя справа стала успішною. Надсилає мені хороший шоколад (у нас такого нема), купив мені духову піч, міксер планетарний, навіть формочки. Одним словом – допомагає всім!".
Чоловік Іван
Навіть 20 хвилин спілкування з цією жінкою дають змогу добре її пізнати. Помітно, як сильно вона любить свою родину. Старша донька займається миловарінням, Світлана полюбляє допомагати їй та вважає, що це її хобі. Про коханого чоловіка розповідає із захопленням. Він – колишній АТОвець, брав участь у миротворчій місії в Косово. На жаль, за станом здоров’я, у Івана ІІІ група інвалідності, змушений був полишити військову справу. Поїхав працювати до Польщі. Мабуть, саме через це й Світлана так щиро співпереживає усім нашим воїнам та всіляко їм допомагає. Багато новоград-волинців знають її саме як волонтерку, яка безкорисно допомагає нашій армії.
Нині Світлана наперекір усьому все ж знайшла себе та успішно працює кондитером, щоправда, вдома. Проте її продукція набирає все більшої популярності, а тортики дійсно можна назвати витворами мистецтва. Капкейки, кекси, пряники, мусові кекси, торти, різдвяний штолен та безліч різноманітної випічки – усе це виготовляє Світлана. Здається, що ця жінка може все, і це не дивно, адже весь свій вільний час вона навчається, вдосконалює навички, адже хоче бути професіоналом своєї справи.
Світлана поділилася з нами, що у її найближчих планах – сімейна подорож до Закарпаття. Також вона як справжній кавоман збирає найкращі рецепти кави та хоче в нашому місті відкрити кав’ярню зі свіжою випічкою і смачною кавою. Не обійдеться й без кулінарних новинок – Світлана мріє створити "Звягельський" тортик, який не буде схожий на жоден з тих, що ви куштували!
Ви запитаєте, де ця жінка черпає натхнення? Світлана і на це має відповідь: її надихають прості хлопці, колишні АТОВці, які відкрили пекарню "Ваш лаваш". Вона має попит в нашому місті і славиться смачною та різноманітною випічкою. Утім, про це трохи згодом…
