Результатом аудиторів став висновок, що перші кроки для оптимізації роботи підприємства можуть бути зроблені без вливання додаткових коштів.
Понад дві години 19 грудня обговорювали результати технічно-фінансового аудиту Новоград-Волинського Водоканалу. Проводила його аудиторська компанія "Перспектива-К", які вже не вперше проводять аудит міських мереж по Україні.
Говорили складними технічними термінами, та торкались вузькоспеціалізованих питань, та все ж, спробуємо викласти основні моменти, не вдаючись у деталі.
Водоканалу запропонували, у першу чергу, провести повну ревізію усієї водопровідної системи і створити відповідні документи, щодо кожної заглушки, на кожній ділянці. Перевірити стани труб, зробити заміри тиску у ключових точках, а також зменшити об’єми забору води. Вимкнути одну з насосних станцій забору, і оптимізувати очисні споруди.
Для того, аби було зрозуміло відразу введемо тезу, що собівартість тарифу складається з багатьох факторів: основні з них – це заробітна плата, паливо, реагенти та електроенергія, її частка – 35 відсотків. Тобто, це велика частка витрат підприємства. Запам'ятали.
А зараз про все по черзі.
У місті кожна з трьох насосних станцій для забору води викачує понад 8 тисяч кубометрів води, хоча за проектною потужністю може викачувати фактично у 2 рази більше. Тож, пропонують вимкнути одну з них, щоби "не їла" електроенергію, дві можуть працювати ефективніше і задовольняти потреби міста.
Знайшли порушення правил технічної експлуатації водогону, щодо забезпечення водою одно-, двоповерхових будівель. Вони, разом із дев’ятиповерхівками, використовують станції підсилення тиску. Це означає, що із подачею води під більшим тиском на дев’ятиповерхівку, вода подається і на одно- і двоповерхові забудови. Тиск зростає у декілька разів, а інженери знають, що при збільшеному тиску у два рази строк експлуатації водогону зменшується у стільки ж. Також це призводить до великих втрат води і електроенергії.
Навантажуються насоси, які, по суті, перекачують надлишки в очисні споруди.
Очисні споруди, розраховані на 17 тисяч кубометрів на добу. По факту надходить туди лише 5 тисяч кубометрів. Аудитори запевняють, що очисні споруди можна оптимізувати на 50%, що викладено у звіті. Навіть пояснення щодо “залпових“ скидів у каналізацію дали, запевняють, що можна оптимізувати і їх. 50 відсотків оптимізації роботи – це також велика економія для підприємства, знову ж так, в плані електроенергії.
Звісно ж, все вищеперераховане, не зменшує вплив стану внутрішньо будинкових водопровідних систем. Керівник водоканалу Алла Левицька каже правду, що вони старі і дуже забиті. Тому потрібно збільшувати тиск, аби "проштовхнути" воду. Через що витрачається і енергія, і є втрати по воді до 37%, а це 600 тисяч кубометрів.
Для цього, як пропонують аудитори, необхідно встановити облікові пристрої на будинках. Це збалансує оці 37 відсотків нереалізованої води, що дасть додаткові кошти на роботи.
Запропонували оптимізувати й роботу штату підприємства. В місті, обслуговуючи по факту більш як 200 кілометрів водопровідних мереж, слюсарі та інженери водоканалу мають ліквідовувати приблизно 1 аварію раз на три доби, за статистичними даними. В аудиторів питання, що ж вони роблять протягом цих трьох днів? Відповідь: поточну роботу, та все ж, аудитори запевняють, що і тут можна забезпечити цілодобове обслуговування водопровідних мереж лише двома бригадами з 10 людей, перевівши режим роботи у 12-годинний робочий день. Така практика досить поширена. Тут відкидається потреба створення нічної зміни, якій нараховується зарплатня за зовсім іншим тарифом.
За сухим підсумком аудитори запропонували власне бачення оптимізації роботи підприємства:
– зробити ревізію усіх водопровідних мереж, кожної засувки, які, виходячи з того, що у систему подається вода під надмірним тиском, або не працюють, або прикриті. Для цього необхідно виконати заміри тиску на ключових точках і це реально зробити власними силами;
– на основі цього створити відповідну документацію, яка стане підручною книгою для подальшого планування роботи. І загалом зробити план ремонтів не на окремих ділянках, як це робиться завжди, загальний, аби бачити всю картину;
– зменшити забір води на 500 тисяч кубометрів в рік + вимкнути одну насосну станцію = економія електроенергії;
– встановити облікові пристрої на будинках (це, мабуть, більше стосується керівників ОСББ) -> +37% реалізованої води -> додаткові кошти підприємству;
– оптимізувати штат.
Звіт технічно-фінансового аудиту посадовці, депутати, керівництво водоканалу, та й усі, пов’язанні з цим питанням, забрали на вивчення. Невдовзі, почнуть обговорювати план дій щодо виводу підприємства із кризи.
До весни, згідно з рекомендаціями, повинні вже мати план ремонту по всьому місту, а не на ділянках, як наприклад, проблемний "Кар’єр". Левицька під час обговорення згадувала про нього і вчергове просила в присутніх депутатів закласти кошти на труби у бюджет.
Аудитори запропонували змінити стратегію на підприємстві. Не просити щораз кошти, тому, що це найпростіша відповідь на усі проблеми, а знаходити інші шляхи і підходи. Так роблять усі керівники-приватники перед своїми інвесторами, бо просто так, "тому що треба" ніхто гроші зазвичай не дає.
