Ім’я медика, що на фото — Володимир. Чоловік родом з м.Буча Київської області. Виріс в родині військового.
Його історію розповіла пресслужба 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.
— У 2000-му році закінчив Вінницький медичний університет. Одразу ж вступив до військово-медичної академії де навчався 2 роки на спеціальності "стоматологія". Після навчання отримав розподіл в Гостомельську бригаду зв’язку. З 2002-го по 2005-й роки проходив службу в ЗСУ. Закінчився контракт і отримав путівку в цивільне життя. Відкривав власний бізнес — сімейну стоматологію де працюю разом з дружиною. Зовсім скоро, до нас приєднається син, — ділиться інформацією чоловік.
Син Володимира навчається на 4-му курсі медичного університету і хоче стати на шлях батьків — бути стоматологом.
Є у захисника і молодша донечка. Зараз вона разом з дружиною у безпеці. Чекають на дзвінок тата зі словами "повертайтеся, дівчатка, війна закінчилася".
Про перші дні повномасштабного вторгнення розповідає так:
— До 28-го лютого з родиною пробули в Бучі. Попередньо, я відчував що це має статися, але масштабів, навіть, уявити не міг. Були дзвінки від родичів, що вони покидають Київ, шукають безпеки… Вірити в це не хотілося. Наша донечка проходить навчання в школі в Ірпені. До батьківського чату надійшло повідомлення про те, що Ірпінь обстрілюють. Це і стало вирішальним моментом. Ми одразу ж почали збирати речі. Я зрозумів, що бути осторонь коли в країні біда не зможу. Відправлю донечку та дружину закордон і піду до лав ЗСУ, адже медики завжди потрібні, — пригадує лікар.
Вже півтора місяця чоловік на передовій, далеко від дому. Лікує солдатів які найчастіше звертаються з головним болем або ГРВІ, робить все, щоб бійці були максимально здоровими, але думки про рідне місто не полишають. Чоловік про це каже так: "Після звільнення Бучі я цікавився чи вцілів мій будинок та клініка. Що я можу сказати… Катастрофічних пошкоджень не клініки, не будівлі де мешкаю з родиною немає, але повністю розпорошили все: окупанти потрапили до оселі та навели безлад, покрали речі. Залізли в клініку, пошкодили майно".
Жарт про робот-пилосос є актуальним для медика. Каже, що дійсно, жоден робот-пилосос в Україні не постраждав. І його "клінінг френд" залишився в хаті так як недолугі "визволітєлі" не змогли здогадатися що це таке, і взагалі, що таке існує.
З розмови стало зрозуміло, що матеріальні речі для медика не є першочерговими; за ними він не сумує, адже головне — це перемога для якої кожен з військових докладає максимум зусиль. Після нашої перемоги все стане на свої місця, адже нас підтримує світова спільнота.
