Колишня викладачка історії Любов пов’язала своє життя зі Збройними Силами України у 2016 році. Військова кар’єра йшла крок за кроком – від радіотелефоніста до командира відділення управління. Але все докорінно змінилося в житті жінки, коли вона побачила "роботу" важких 152-мм самохідних артилерійських установок.
– Коли я побачила "Гіацинт-С" і вперше проїхалася на машині, від гуркоту якої перехоплює дух, зрозуміла – це моє! – зізнається Любов. – Відтоді весь вільний час придивлялася до роботи номерів розрахунку, читала книжки з артилерійської справи, вивчала конструкцію САУ, а у 2019-му зробила дебютний постріл із гармати на полігоні.
"Чуєте?! Ціль уражена! – не стримуючи емоцій, раділа тоді дівчина. – Я ще ніколи не стріляла з такого озброєння. Але дуже хотіла навчитися. Адже в армійському підрозділі важливо, щоб кожен міг замінити один одного".
Виконавши наказ, Люба, як з кулемета, розповідає про підготовку до стрільби та свої дії. А ще про зміну координат, метеодані, балістичні умови, дальність стрільби снаряду…
"Армія – це драйв, це класно. Я в захваті!", – ділиться враженнями молодший сержант, яка до служби працювала вчителем історії та права у школі. Заклад закрили. А вчителька, підписавши контракт, стала спочатку зв’язківцем, потім командиром відділення охорони. Виконувала завдання за призначенням в зоні бойових дій на сході України. А цією весною Люба вирішила ще й садівництвом зайнятися та освоїти "Гіацинти".
26-річна боєць з Житомирщини розповідає, що не тільки вона захопилася армією по-справжньому: її 5-річний син, буваючи у мами на службі, також у захваті від всього, що оточує його.
Жінка встигла взяти участь у бойових діях на сході країни та здобути звання молодшого лейтенанта. Зрештою офіцер зробила наступний крок – стала першою жінкою, яка очолила артилерійський підрозділ ЗСУ.
… Ранок 24 лютого 2022 року лейтенант зустріла в районі проведення операції Об’єднаних сил на посаді командира батареї самохідного артдивізіону. Російські війська несуть жахливі втрати в техніці і живій силі під вогнем артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича.
– Якщо потрібно ціль "подавити", аби вона не змогла працювати, достатньо влучити снарядом від гармати "Гіацинт-С" у радіусі 50 метрів, – пояснює офіцер. – Якщо ж стоїть завдання ціль знищити – потрібна інша точність влучання… Артилерія – дуже складна наука, вивчення якої ніколи не зупиняється.
Тому, незважаючи на напружений фронтовий "графік", офіцер продовжує вивчати різні види артилерійського озброєння, працює над підвищенням результативності стрільби, натхненно прокладає маршрути для маршів у десятки кілометрів, розробляє цікаві завдання для розрахунків, проводить тренування особового складу як командир батареї…
Джерело: ОК "Північ"
