3 червня у міській раді зібрали круглий стіл за участі представників ініціативних груп "Звягель" та "Новоград-Волинський" щодо повернення історичної назви міста. Зустріч почалась із запізненням через оголошення повітряної тривоги і тривала дві години. Одразу зазначу, що всі толерантно і виважено слухали думки одне одного і не було того негативу, який панує в наших соцмережах з приводу цієї теми.
Розпочав зустріч міський голова Микола Боровець. Він чітко окреслив питання, які потрібно було проговорити.
"Мені важливо чути і бачити аргументи тієї або іншої позиції, перед тим як ухвалювати рішення для нашої громади". Далі мер міста розповів історію спроб повернути історичну назву.
Про це ми писали тут.
Під час обговорення прибічники ідеї щодо повернення Новограду-Волинському історичної назви Звягель аргументували свою позицію процесом дерусифікації, необхідністю повернення до витоків історії нашого міста та історичними фактами.
Серед основних тезисів прихильників назви міста Новограда-Волинського є те, що значна кількість жителів міста перебуває за кордоном та в гарячих точках нашої країни, тому необхідно дочекатись повернення всіх, а вже тоді проводити перейменування, а також щодо того, що у нас є історія міста Новограда-Волинського.
Цікавим моментом під час зустрічі стало те, що дві жінки, які підтримували назву Новоград-Волинський, після історичної довідки, яку зачитала директорка музею родини Косачів Людмила Гамма, змінили свою думку і тепер підтримують повернення історичної назви.
Ось ця довідка:
"Чиновника особых порученій по крестьянскимь дѣламь статскаго совѣтника Григоренко.
Рапорть.
Переименованіе города Заслава вь Изаславль вызвало среди жителей Волынской губерніи желаніе востановить городу Новоградволинску древне-русское названіе "Звягель", каковое названіе до сихь порь сохранилось среди крестьянскаго населенія Новоградволинского и сосѣднихь уѣездовь. По удостовѣренію Предсѣдателей Сьѣздовь Трегубова и Желябужскаго, Уѣздныхь Предводителей дворянства Уварова и Мезенцова крестьяне Волынской губерніи иначе не называють этого города какь "Звягель", а уѣзд "Звягельскимь".
Ваше Высокопревосходительство изволили поручить мнѣ представить по означенному вопросу историческую справку.
По сообщенымь мнѣ О. И. Левицкимь свѣдѣніям нынѣшній г. Новоградволынскь представляеть одно изь древнѣйших поселеній на Волыни. О немь упоминаеть древняя русская лѣтопись подь именемь Вьзягля или Возвягля. Такь подь 1258 годомь мы встрѣчаемь лѣтописный разказь о томь, какь тогдашній Галицко-Волынскій князь Даніл Романовичь очищая свою землю оть татарь, сжегь городь Вьзвягль за то, что горожане отказались подчиниться ему и заперли передь нимь ворота/ Ипатская лѣтопись, изд 1891 г.
... г. Звягель сь его волостью першель по наслѣдству кь князьямь Любомирскимь, во владѣніи коих оставался до конца ХVІІІ ст. Вь 1795 г. по присоединеніи Волыни к Россіи, этоть городь сь окружающей его выгонной землей вь количествѣ свыше 6000 десятинь земли, по повелѣнію ИМПЕРАТРИЦЫ ЕКАТЕРИНЫ ІІ, быль пріобрѣтень вь казну у владѣлици графини Зубовой, урожденной княжны Любомирской, за 333, 750 рублей, причемь предполагалось сдѣлать его губернскимь городомь, вь виду чего онь и быль переименовань вь Новоградь-Волынскь; но это предложеніе осталось не исполненным, такь какь для постройки вь этомь городѣ зданій, необходимых для присутственныхь мѣсть, нужны были большія денежныия суммы, тогда какь вь г. Житомірь оказалось годное для этой цѣли старое по-іезутское зданіе, вь которомь и помѣстились губернскія учрежденія. Поэтому вь 1804 году, по повелѣнію ИМПЕРАТОРА АЛЕКСАНДРА І, губернскимь городомь быль обьявлень г. Житомирь, а Новоградь-Волынскь остался уѣздным.
Вь виду того, что первоначальныя предположенія ИМПЕРАТРИЦЫ ЕКАТЕРИНЫ ІІ обь образованіи изь Новоградволынска губернскаго города не были осуществлены, что названіе "Новоградволынскь" употребляеться главным образомь при оффиціальных сношеніяхь, среди же мѣстнаго населенія до сихь порь сохранилось связанное сь сторическими преданіями древне-русское названіе "Звягель", я полагаю, что ходатайство передь ГОСУДАРЕМЬ ИМПЕРАТОРОМЬ о возвращеніи городу дрявняго названія будеть отвѣчать желаніямь мѣстнаго русскаго населенія".
Ще один документ.
"Кіевскому, Подольському и Волынскому Генераль-Рубернатору.
Возварщая при семь препровожденный мнѣ 3 Марта сего года за № 2317 рапорть Чиновника особых порученій Статскаго Совѣтника Григоренко по вопросу о возстановленіи древняго названія г. Новоградволынска "Звягель", а также копію журнала Новоградволынской Городской Думы оть 5 Мая 1910 г. за № 53, которымь Городская Дума вопрось о переименованіи отклонила, доношу Вашему Высокопревосходительству, что сь своей стороны я полагаль-бы необходимым высказать по существу затронутаго вопроса слѣдующія соображенія: вь то время какь измѣненія названій городовь вь Краѣ, носящих польськое наименованіе или такое, сопряжено сь воспоминаніем о владычествѣ поляковь вь западных губерніяхь являеться крайне желательнымь и полезным, измѣненіе вь названіях городовь, имѣющих чисто-русское наіменованіе могло бы почитаться раціональнымь и оправдывающим сопряженныя сь симь разлиныя неудобства и путанице лишь вь тѣхь случаяхь, когда это вызывалось бы какими-либо особенными кь тому обстоятельствами.
Принимая за симь во вниманіе, что названіе "Новоградволынскь", дарованное по соизволенію ИМПЕРАТРИЦЫ ЕКАТЕРИНЫ ВЕЛИКОЙ сопряжено сь полными окончательным присоединеніемь Волыни кь составу Россійской Имперіи, и находилось по видимому вь связи сь начинаніями по приданію мѣстностямь края чисто русскаго облика, я полагаль бы, что новое переименованіе сего города едва ли соотвѣтствовало бы какь воспоминаніямь о государственной дѣятельности ИМПЕРАТРИЦЫ ЕКАТЕРИНЫ ІІ, такь и обь эпохѣ возсоединенія древнихь Россійскихь областей сь Имперіей".
Подивитись відео засідання круглого столу можна тут.
