Кожен турист надіється, що його поїздка і перебування в інших місцях пройдуть ідеально. Але іноді трапляються непередбачені казуси. Що зіпсувало відпочинок Лесі Українці, читайте далі.
НЕБАЖАНІ "ГОСТІ"
Йдеться про перебування письменниці в Одесі в 1889 році.
Вона відпочивала на віллі "Діалегмено". Там було настільки багато павуків, що вона прозвала її "Віллою Паучіні": "Повісила я сушить випрану білизну, а через кілька годин на ній була ціла хмара павуків-косарів".
Леся Українка уникала вечірніх прогулянок через зграю собак: "Микось нехай пришле мені мою шаблю, бо тут собаки увечері спускаються з цепів і я боюсь вийти за двері".
У міському парку завелися гадюки: "У парк рідко ходжу... боюся я над усе тією дорогою ходить, бо побачила там раз гадюку чорну, велику, і от тепер "ай, боюся!". Дехто з дачників каже, що на тих дачах, що на горі, теж єсть гадюки, та тут, на сій дачі, теж одну недавно забили; отож я тепер уже й у тій альтаночці, на тому полукруглому поетичному камені, опасаюсь розсідатись, щоб часом Олегова доля не спостигла".
ЦІНИ "КУСАЮТЬСЯ"
У 1899 році Леся Українка у супроводі матері поїхала на лікування до Берліна. За вимогою лікаря Бергмана влаштувалися у його клініці: "Дорого се страх (20 марок в день!)... Якби можна було вільно вибірать, то слід би устроїтись дешевше, але спорити з Бергманом не приходилось".
ПОГОДА З ХАРАКТЕРОМ
У 1901 році перед поїздкою до Чернівців Леся Українка затрималася на 4 дні у Львові: "Увесь час у Львові було дуже погано надворі: холодно, вогко, дощ, навіть щось так ніби сніг. Труш навіть у грубці палив і "чайом" мене відогрівав. Розумна я була б, якби вибралась у самій перелині".
"ПРИВІТНІ" ІНОЗЕМЦІ
У 1902 році Леся Українка проїжджала італійське місто Неаполь. Привітність деяких неполітанців запам'яталась їй надовго: "В Неаполі так шарпають, ловлять за поли і набиваються з усяким поганим дріб'язком, що єдиний спосіб відчепитись, се – бігти, ні на що не дивлячись, махати руками і кричати: "Ні, ні, ні, дайте мені спокій!"
МОРЕ НЕ В НАСТРОЇ
Перебуваючи у 1902 році в італійському місті Сан-Ремо, Леся Українка з молодшої сестрою Оксаною вирішили поїхати на екскурсію до великого військового пароплаву "Dandolo": "Їхали до нього човном мінут з 20, бо він стоїть досить далеко від берега. Хитало досить нашого човна, але ми всі того не боялись, і ніхто не був хворий, тільки Путя [Оксана] дуже боялася, і плакала, і требувала вертатись з півдороги, а ще нам довго якийсь катер заважав лізти на трап парохода, то вона вже розкричалась, що кинеться в море, потім же, на пароході вже, заявила, що вона не поїде додому, поки не втихне море (сього в марті прийшлось би довго ждать!). Чиста біда була з нею! Моряки сміялись і частували її коньяком "для куражу".
У 1911 році Леся Українка пливла до Єгипту на італійському пароплаві, який був погано пристосований до пасажирських подорожей і з поганим опаленням. Коли почався сніговий шторм на морі, корабель "кидало й шпурляло, як тріску, і кілька день носився він, обліплений льодом і снігом, як привид, не знаючи, куди жене його буря, між хвиль і завірюхи". Розповідаючи про ту подорож, Леся казала: "Се було щось таке неможливе, що я бажала всім серцем, щоб корабель розбився і разом пірнув на дно".
ЗАНАДТО "ГАРЯЧИЙ" ЄГИПЕТ
Був 1910-й рік. Прогнозували, що 5 травня о 9:00 станеться зіткнення Землі з кометою Галея. Леся Українка відпочивала тоді в гелуанському санаторії "Континентель". В ніч на 5 травня мешканці санаторію не лягали спати або спали на вулиці, чекаючи кінця світу. Разом з іншими письменниця сиділа біля під'їзду і спостерігала за небом. Проте зіткнення із Землею не сталося. Астрономи пояснили, що комета розсипалась в прах, згорівши у верхніх шарах атмосфери. Але людей це налякало добряче.
На веранді санаторію "Континенталь" відбувся неприємний випадок, свідком якого стала Леся Українка. Двоє мешканців Мордухович і Каченко споювали арабських хлопчиків вином. Діти почали матюкатися, битися за ще одну пляшку, яку їм пропонували чоловіки. В цей момент на веранду вийшла Леся Українка. Таке знущання дорослих над дітьми її дуже обурило. Вона крикнула до чоловіків: "Я зроблю так, щоб через поесу весь Київ, вся Росія, всі ваші знайомі довідались про вашу бридку поведінку, поведінку ганебного дикуна". Каченко встиг втекти, а Мордуховича Леся буквально загнала в куток і ще довго вичитувала його, лякаючи кулаком. Настрій був у всіх зіпсований.
Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки
