Польща – це одна з семи країн-сусідок України. Саме з нею за останні десятиріччя склалися найбільш тісний економічний, соціальний та культурний зв’язок. Багато українських спеціалістів виїздять в Польщу на роботу, студентів – вступають до ВНЗ, а підприємців – будують міжнародний бізнес. Тож не дивно, що попит на знання польської мови серед наших співвітчизників найбільший в Європі. Жителі других країн мало зацікавленні в її вивченні, в основному нею в певній мірі володіють верстви населення регіонів, що межують з Польщею. Зважаючи на великий попит серед українців, не дивно те, що багато наших співвітчизників вивчають мову сусідів. Але вона значно відрізняється від української, незважаючи на схожість лексики та граматики, через що часто виникають неточності.
Топ найчастіших помилок
Схожість лексики польської та української мови – з одного боку полегшує вивчення, а з іншого часто вводить в оману. І перше, з чим стикаються наші співвітчизники – це омоніми. Такі слова звучать і пишуться майже так, як і в українській мові, але сенс у них зовсім інший.
Омонімів багато і варто їх вивчити, аби не допускати помилок на межі фолу, бо, наприклад, шукаючи овочі в магазині можна довго намагатися зрозуміти, чому під вивіскою owoce їх немає. А причина в тому, що це слово в перекладі з польської означає «фрукти». Або можна образитися, почувши в свій адрес uroda, хоча варто подякувати, адже це не що інше, як «краса». Не зрозуміють вас і в книжковій крамниці, коли скажете слово czaszka, і замість дитячої літератури запропонують підручник з анатомії, бо це слово переводиться як «череп».
В делікатну ситуацію можна потрапити, навіть просто відповівши на незнайому тему ja się nie rozbieram. Через схожість слів можна подумати, що ви сказали «я не розбираюся», а насправді поляки почують досить дивне «я не роздягаюся». І таких прикладів з неправильним використанням омонімів багато. Проте є ще й інші проблеми.
Неправильне використання закінчень
На початковому етапі вивчення польської українці йдуть шляхом найменшого спротиву та не переймаються точним запам’ятовуванням основних правил. Тому використовують більш звичні закінчення. Так, наприклад, при подяці замість dziękuję, говорять dziękuju (дженькує/дженькую).
Неправильна вимова
Найбільш поширена проблема з твердими шиплячими. В українській мові такі поєднання рідкість, через що новачкам складно освоїти вимову слів де їх багато. Тому багато хто на перших порах спрощує вимову і говорять щось типу «трисдеці» (тридцять) замість «тшиджещчі» (trzydzieści ). Але через це можуть виникати й казуси.
В польській мові є слова, написання яких дуже схоже і саме через вимову можна зрозуміти, що саме мається на увазі. Ось наприклад: cieszę się і czeszę się («радію» і «розчісуюсь») – в першому слові сіе м’яке і вимовляється як «че», а в другому є тверде cze – «тше». В розмові зрозуміти про що саме річ можна лише за рахунок вимови.
Використання займенників
Ця проблема не дуже критична, в розмові казусів не виникне, поляки розуміють, що мається на увазі. Але якщо польська мова вивчається для навчання, необхідно буде на ній писати та заповнювати документи, то варто розібратися в різниці між oni та one. Перше використовується, коли мова йде про групу людей, серед яких є хоча б один чоловік. А от one – для всього іншого: тварин, предметів, дітей і жінок.
Загалом, всі українцям, які планують працевлаштування чи вступ до ВНЗ в Польщі в числі основних задач по підготовці треба освоїти мову та розібратися в нюансах і відмінностях. Впевнене володіння польською допоможе запобігти виникненню проблем при спілкуванні. Більше того, знання мови може стати основною перевагою перед конкурентами на вакансію чи місце в університеті, а для студентів ця умова є ключовою для розуміння програми курсу та успішного навчання.
Підготовлено за підтримки онлайн-школи BukiSchool
