Наш оберіг — так називають військові відому волонтерку Юлію Толмачову, засновницю благодійного фонду "Всесвіт Майбутнього", кавалера ордену Княгині Ольги ІІ та ІІІ ступеню. З 2014 року, з перших днів російсько-української війни вона активно допомагає ЗСУ й, зокрема, 30 ОМБр, — розповідають у пресслужбі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького.
"Пані Юлія — відмінна волонтерка і взагалі — прекрасна людина, — каже військовий медик одного з підрозділів "тридцятки" Микола. — Ми познайомилися досить несподівано. Я написав їй і попросив допомогу, вона не ставила багато запитань, лише уточнила: кому і що саме потрібно. Пройшов деякий час, я майже не сподівався на успіх… І тут пані Юлія приїхала до нас на передову з усім необхідним! Я попросив хлопців ущипнути мене, бо не вірив і думав, що сон. А вона лише посміхнулася і сказала: "Я ж пообіцяла, що привезу!" З того часу, жодного разу в ній не сумнівався, бо вже стало законом: якщо Толмачова дала слово, то обов’язково дотримається..."
…Хоча ні! Є в біографії волонтерки епізод, коли вона "забрала свої слова".
8 березня 2017 року під час перевезення гуманітарного вантажу Толмачова потрапила під обстріл ворожого снайпера та отримала важкі поранення.
"Коли лежала в реанімації в лікарні Мечникова у Дніпрі, дала собі слово, що на фронт більше ніколи не поїду, — пригадувала потім Юлія в одному з інтерв’ю. — У мене з’явився дикий страх. Але після чергової операції приїхали до мене бійці з Авдіївки з оберемком квітів. І так вони приїжджали через день, постійно мене підтримували. Приходили багато військових, і казали: "Ми тебе просимо — ти тільки нас не кидай". І я зрозуміла, що після реабілітації і далі буду їздити..."
І вона їздить! Постійно. В найгарячіші та найнебезпечніші точки. Не зупиняється ні на мить – отримує замовлення, чує крики про допомогу, шукає необхідне, просить, домовляється, збирає гроші, оббиває пороги, знаходить меценатів… Пакує речі та їде на фронт. До військових, до мирних… Туди, де потрібна і де її дуже чекають.
Часто приїздить Толмачова і в 30 ОМБр.
"Тут вона вже давно не гостя-волонтерка. Тут вона СВОЯ — наш боєць, наша посестра, наш оберіг, — кажуть в бригаді. — Дякуємо, пані Юліє, що ви є!".
