Підрозділ командира артпідрозділу 30 ОМБр Андрія Свириди протягом війни виконав багато складних завдань і знищив чимало, як кажуть артилеристи, "жирних" цілей — бронетехніку, опорні пункти, склади боєприпасів, скупчення живої сили… За ефективну роботу і велику кількість вражених цілей його нагороджено орденом Богдана Хмельницького 3 ступені.
Пресслужба 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького розповідає історію офіцера.
"У 2017-му, в 17 років, я вступив до академії Сухопутних військ, — ділиться командир артпідрозділу 30 ОМБр Андрій Свирида. — Пішов саме в артилерію, куди дуже хотів, бо для мене — це найкращий і найінтелектуальніший рід військ. Тут, щоб досягти успіху, треба віддавати справі всього себе".
Андрій зі славного міста Славута на Хмельниччині. До 30 ОМБр долучився у 2021 році відразу після випуску з академії. Нині в бригаді служить і його батько, який після повномасштабного вторгнення росіян, повернувся в Україну з Польщі та став добровольцем. "Дома нас чекають моя мама і дві сестрички. Вони дуже переживають, але розуміють, чому ми з татом на війні. Бо ми не могли інакше", — каже Свирида-молодший.
Він має чіткі командирські пріоритети — виконати бойове завдання і зберегти життя підлеглих:
"Для цього екіпаж САУ має діяти, як єдиний організм, в якому кожен боєць якнайкраще виконує свої функції, — пояснює офіцер. — Механік-водій повинен вправно кермувати машиною, від нього залежать мобільність, швидкість маневрів і правильне розміщення на позиції; навідник виставляє приціли і кутоміри; заряджаючий комплектує заряд... Командир керує і контролює процес. Якщо хтось "випадає", організм функціонує неефективно або не функціонує взагалі".
Підрозділ Свириди протягом війни виконав багато складних завдань і знищив чимало, як кажуть артилеристи, "жирних" цілей — бронетехніку, опорні пункти, склади боєприпасів, скупчення живої сили… За ефективну роботу і велику кількість вражених цілей його нагороджено орденом Богдана Хмельницького 3 ступені.
"Подробиці? Не про все поки можна, — зізнається Андрій. — Після нашої перемоги більше розкажу. Зараз — хіба оцю історію…"
Яскравий приклад ефективної і злагодженої роботи українських військових — один з боїв біля Торецька, коли окупанти атакували наші взводні опорні пункти:
"Близько 50 росіян за підтримки двох танків нахабно пішли в наступ. Ми разом з батареєю градів та за підтримки сусідів з 25-ї бригади відкрили потужний вогонь — знищили практично всю піхоту та знизили темп наступу танків. А потім ті дві "коробочки" вразили наші протитанкісти".
Свирида пригадує, що піхота тоді щиро дякувала артилеристам. І взагалі — так бувало дуже часто.
"Піт артилериста береже кров піхотинця! — цитує Андрій відомий постулат. — Бо арта підтримує більшість дій піхоти — хоч в обороні, хоч у наступі. Якщо піхота нас дякує — значить, ми зробили все якісно. Такі слова завжди приємно чути. Це мотивує і піднімає бойовий дух".
