46-річний Микола — старший солдат гранатометного взводу механізованого батальйону 30 окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького.
Народився в Донецьку, довгий час жив у Горлівці. У 2014 році, коли місто захопили росіяни та місцеві терористи, виїхав до Полтави. Там працював на підприємстві з виготовлення плитки, жив мирним життям… Та коли на початку цього року отримав повістку, не вагаючись пішов до війська.
"Строкову я не служив, був далекий від армії. Але отримав хороший вишкіл в учбовому центрі, зокрема, ми досить багато стріляли. Зараз вдосконалюю майстерність, стріляю по складним цілям", — посміхається Микола, натякаючи на збитий недавно ворожий "Мавік".
Про той "мисливський трофей" боєць розповідає буденно:
"Почули дзижчання дрона, доповіли вище… Нам сказали: це — не наш, за можливості — збивайте! Ми стали слідкувати за небом, й незабаром прямо наді мною з’явився непроханий гість. Я почав стріляти одиночними — і вже третя куля влучила. Дрон упав неподалік, ми з побратимом підбігли до нього, накрили мішком, який завбачливо взяли з собою, бо камера могла ще знімати…"
"Трохи очистили наше небо, — продовжує Микола. — Згодом очистимо повністю і небо, і землю. Ми за своє воюємо, тому обов’язково переможемо. А ще в українців — дух переможців. Тому в окупантів немає шансів!"
30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького
