Наша ідентичність – це те, що не відніме у нас жоден агресор. Це те, що показує нашу історію, особливості та силу. Берегти свою культуру, примножувати її та доносити в маси – обов’язок кожного громадянина.
Хочемо познайомити наших читачів з особливостями кожної громади, з їх нематеріальною культурною спадщиною. Кожен із нас може пригадати бабусині наїдки, якими залюбки ласували в дитинстві. Ми старанно оберігаємо старовинні рецепти, що передаються від покоління до покоління. Деякі з них набули настільки особливого статусу в родині, що стали надбанням усієї громади.
А ви маєте такі рецепти? Напишіть нам. Ми залюбки прославимо ваші сімейні традиції.
Розпочнімо з Баранівки. Місто має багату культурну спадщину, яка відображає світогляд, багатовіковий досвід, знання та вміння. Особливу увагу хочеться приділити саме традиційним стравам громади.
Кисіль з цукрових буряків
(с. Суємці)
Кисіль з цукрових буряків варили на великі свята та весілля.
Інгредієнти: цукровий буряк, картопля, сливи, вишні.
Передусім, щоб підсолодити страву, потрібно було протушкувати цукровий буряк. Його різали кружечками, клали в банячок і ставили в піч. Після приготування зливали рідину, яка слугувала замінником цукру, додавали до неї сливи, вишні і варили.
Терли картоплю, відціджували і забирали крохмаль. Його розводили водою і додавали в кисіль, помішували, щоб не утворилися грудочки. Розливали в широкі мисочки, їли ложками. Якщо був дуже густий, різали кубиками і подавали на стіл.
З рецептом киселю з цукрових буряків із с. Суємці Баранівська громада посіла ІІІ місце в обласному конкурсі «Гастроспадщина Житомирської області». Рішенням колегії управління культури і туризму Житомирської ОВА рецепт киселю Баранівської територіальної громади Суємецького старостату внесли до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Житомирської області.
Опіканці з квасолею
(с. Кашперівка)
У с. Кашперівка Баранівської громади готують незвичні пиріжки з квасолею і маком – опіканці. Страва злегка солоденька, але подається з тертим часником та олією.
Кашперівські опіканці готують Олена Шевчук та її донька Клавдія Грищенко. До слова, Олена Феодосіївна ще й вишивальниця, майстер народної творчості. Рецепт вона дізналась від своєї мами. Історія приготування цієї страви починається ще з 1920 року.
Для тіста: борошно, сіль, кисляк, сода, яйце.
Начинка: квасоля чорна або червона (велика), мак, цукор, сіль, окріп.
Заправка: часник, олія, кип'ячена вода, сіль.
Потрібно замісити тісто подібне до того, яке готуєте на вареники. Вимішувати доти, доки воно не буде відставати від рук. За потреби можна підсипати борошно. Дати трохи часу підійти.
Заздалегідь замочену (бажано на ніч) чорну або червону квасолю відварити, перетерти, додати макову начинку (мак, окріп та цукор), підсолити і все перемішати. Начинка готова.
Сформувати круглячки з тіста й покласти в середину начинку. Зліпити опіканці як вареники і відварити, бажано на пару. Готові опіканці викласти на тарілці, щоб охололи. На пательні, змащеній олією, смажити з двох боків до золотистого кольору. Викласти страву в миску.
Готуємо заправку: змішати олію, кип'ячену воду, почавлений часник і сіль на смак. Обтрусити соусом опіканці.
Під час фестивалю «Рушниками квітне Україна» у Кашперівці традиційно готують опіканці. Окрім громади, ця страва презентувалася в Івано-Франківську на святі української автентичності в межах Міжнародного мистецького проєкту «Таємниці України для тебе». Страву оцінили Павло Клімкін та Василь Вірастюк.
Обов’язково спробуйте ці незвичайні страви, і, можливо, вони стануть родзинками і на вашому столі.
Пресслужба РВА
