У другу неділю травня Україна відзначає надзвичайно світле свято – День матері. У цей день сектор підтримки сім`ї та координації надання соціальних послуг управління соціального захисту населення знайомить нас із багатодітними родинами, де виховується п’ятеро і більше дітей. Усі мами цих родин відзначені високим званням "Мати-героїня".
Багатодітна родина Світлани Сулими, с. Горбове (Ємільчинська громада)
Цю родину добре знають та поважають у селі. Усі п’ятеро дітей Світлани Іванівни гарно виховані: ввічливі, привітні, добросовісні, працьовиті. Звичайно, кожна мати мріє, щоб її діти виросли хорошими людьми. Тож пані Світлана змалечку прищеплювала своїм дітям любов і щирість, доброту і ласку, власним прикладом вчила їх бути гідними людьми.
Освічена людина має бути багатогранною, і мама хоче бачити своїх дітей саме такими. Син Іван закінчив Вінницький торгово-економічний інститут. Донька Тетяна навчається в Бердичівському педагогічному коледжі. Син Тарас навчається в Київському коледжі морського та річкового флоту. Найменші сини Ілля та Арсеній – школярі.
Кожен із дітей має свої захоплення та уподобання. Донька чудово малює картини, гарно вишиває, допомагає мамі вирощувати різні сорти квітів. Сини займаються спортом: грають в теніс, футбол, шахи, шашки. Неодноразово брали участь у спортивних змаганнях, виборюючи призові місця. Окрім того, хлопці гарні татові помічники: допомагають доглядати за садом, насаджувати нові сорти фруктових дерев, винограду. Має родина і власну пасіку, на якій працює тато з синами, доглядаючи за бджолами та збираючи запашний мед.
Звичайно, виховувати п’ятеро дітей нелегко, доводиться дуже багато працювати. Але де панує любов, гармонія та злагода, там і міцніє сім’я.
Багатодітна родина Світлани Давидюк, смт Першотравенськ (Баранівська громада)
Плюси багатодітної родини – це щастя, помножене на кількість дітей. Найбільше щастя для мами – бачити своїх дітей здоровими та усміхненими. Саме тому в будинку Давидюків рідко можна знайти тихий куточок, тут звучать радісні голоси, завжди чути дитячий сміх восьми дітей. Старші діти захоплюються малюванням, книгами і спортом, дівчата – бігом, плаванням і катанням на лижах, а хлопці – боксом і хокеєм. Хтось вчиться грати на гітарі, а хтось прислуговує в церкві щонеділі та на свята.
Велика сім’я – це стояти в черзі, коли хочеться з кимось поговорити, це згладжувати гострі моменти гумором, це коли готуєш за день більше, ніж готував собі на тиждень, це коли тобі завжди є чим зайнятись і коли завжди є напарник в улюблених видах спорту чи іграх. Можливо комусь це незвично, але тільки не родині Світлани Анатоліївни, адже головне кредо їх сім’ї – гармонія, взаєморозуміння та любов.
Багатодітна родина Галини Ткаченко, с. Федорівка (Брониківська громада)
Секрет цієї родини, де виховується восьмеро дітей – це любов та взаєморозуміння. Мама змалечку закладає в дитячі сердечка любов, щирість, доброту та ласку. Вона знаходить час для кожної дитини, повсякчас намагається допомогти, підбадьорити, а ще – порадувати чимось смачненьким. Галина Григорівна не лише турботлива мама, а ще й гарна господиня. Вона і своїх дівчаток змалечку привчає бути гарними господарочками. Діти охоче допомагають мамі у приготуванні різних страв, випічці хлібобулочних виробів. Мають дівчата ще й гарне хобі – у вільний час полюбляють плести теплі речі.
Галина Григорівна займається веденням підсобного домашнього господарства. В її будинку завжди чисто, охайно. Ввічлива і відповідальна, доброзичлива і порядна – саме такою знають односельці Галину Ткаченко. А її життєве кредо: діти – це світло, яке дарує сили і бажання жити і рухатися далі.
Багатодітна родина Юлії Боровик, с. Березники (Ємільчинська громада)
Берегиня великого сімейного вогнища Юлія Петрівна – дбайлива та відповідальна, працьовита та невтомна, мудра та відповідальна. Вона є прикладом для своїх дітей, учить їх бути чесними, добрими, щирими і чуйними, поважати та любити людей. Три доньки пані Юлії уже пішли у доросле життя. Старша Тетяна обрала професію учителя початкових класів, Яна – закінчила Житомирський коледж культури і мистецтв, Діана – перукар. Молодша донька Ангеліна та син Мирослав – школярі. Усі діти сім’ї Боровиків працьовиті, відповідальні, мають багато друзів, завжди готові прийти на допомогу іншим.
З весни до пізньої оселі цвітуть квіти біля обійстя Боровиків. Юлія Петрівна разом з дітками старанно доглядає за рослинами, привчає їх до прекрасного.
Надважка мамина праця – виростити дітей, створити їм належні умови для здобуття освіти, сформувати високі духовні та моральні якості. Але для Юлії Петрівни найголовніше у житті – це діти, родина, найдорожчі люди, які її оточують. І коли їх багато, то це справжнє щастя.
Сектор підтримки сім`ї та координації надання соціальних послуг управління соціального захисту населення РВА
