Місто розташоване в кратері протовулкана, який діяв дуже давно. Цікавий факт вдалося дізнатися завдяки нашим друзям-краєзнавцям ще до початку війни. Вони допомогли прочитати суперскладний науковий текст і розказати цю історію вам.
"Найчастіше кратери вулканів заповнюються дощовою або талою водою, утворюючи озера. Населення міст може не підозрювати, що живе у згаслому вулкані, якщо він згас понад мільярд років тому. Звягель розташований на тій частині Українського щита, де науковці знайшли вулкано-тектонічну структуру розміром 19 на 25 кілометрів. Ця структура розташована у південно-західній частині Волинського мегаблоку, а фактично під центром Звягеля", – повідомили на Facebook-сторінці міської ради.
Уперше породи, що складають новоград-волинську товщу, описали польські геологи П. Радзишевський і Ст. Малковський та назвали їх маренинськими сланцями (за назвою с. Маренино, поблизу якого вони розвинуті). Пізніше цю товщу вивчали Ю. Ір. Половинкіна, А. Я. Хатунцева, В. І. Почтаренко і В. А. Колосовська (1973), В. Н. Вербицький, Г. М. Яценко та І. С. Паранько й інші дослідники. Останнім часом досить детально новоград-волинська товща відкартована по всій площі її розвитку свердловинами під час проведення Коростишівською експедицією пошукових робіт у межах Новоград-Волинської структури.
На підставі реконструкції протосубстрату більшість дослідників зауважувала, що матеріалом для формування зазначених метаморфічних утворень слугували вулканогенні й осадові породи.
В. І. Почтаренко і В. А. Колосовська (1973) на основі геологічних даних, отриманих під час проведення глибинного геологічного картування масштабу 1:200 000 аркуша "Новоград-Волинський", уперше виділили новоград-волинську світу. Слідом за А. Я. Хатунцевою ці автори вважають, що метаморфічні породи новоград-волинської світи є продуктом вулканічної діяльності, що супроводжувалась тріщинними виливами та викидами пірокластичного матеріалу, з наступним накопиченням його в теригенних товщах.
На підставі петрохімічних реконструкцій субстрату В. Н. Вербицький зробив висновок про змішаний вулканогенно-осадовий характер протосубстрату метаморфічних порід, при переважній ролі теригенної складової, що сформувалась у результаті перевідкладання первинних вулканітів.
Отже, підіб’ємо підсумки
В історії формування палеопротерозойської Новоград-Волинської вулкано-тектонічної структури, виповненої вулканогенно-осадовими утвореннями новоград-волинської товщі, виділяється два етапи:
- З першим вулканічним етапом пов’язано формування вулкано-тектонічної палеодепресії – палеокальдери просідання, де відбувалось накопичення вулканогенних утворень ефузивної і пірокластичної фацій.
- З другим – басейновим – пов’язано накопичення у спокійних тектонічних континентальних умовах у сформованій кальдерній западині одноманітної осадової товщі пеліталевролітового складу, на кінцевій стадії з домішками органічної речовини.
Вулкан був центрального типу, про що засвідчує широкий розвиток у породах новоград-волинської товщі первинного пірокластичного матеріалу, а також концентрична будова самої вулканічної споруди та округла форма реконструйованого підвідного каналу.
Текст підготований за допомогою Володимира ІКОННІКОВА
На підставі реконструкції протосубстрату більшість дослідників відзначала, що матеріалом для формування зазначених метаморфічних утворень слугували вулканогенні й осадові породи.
В. І. Почтаренко і В. А. Колосовська (1973) на основі геологічних даних, отриманих під час проведення глибинного геологічного картування масштабу 1:200 000 аркуша “Новоград-Волинський”, вперше виділили новоград-волинську світу. Вслід за А. Я. Хатунцевою ці автори вважають, що мета морфічні породи новоград-волинської світи є продуктом вулканічної діяльності, яка супроводжувалась тріщинними виливами та викидами пірокластичного матеріалу, з наступним накопиченням його в теригенних товщах.
На підставі петрохімічних реконструкцій субстрату В. Н. Вербицький зробив висновок про змішаний вулканогенно-осадовий характер протосубстрату метаморфічних порід, при переважній ролі теригенної складової, що сформувалась у результаті перевідкладання первинних вулканітів.
Отже, можна зробити такі висновки
В історії формування палеопротерозойської Новоград-Волинської вулкано-тектонічної структури, виповненої вулканогенно-осадовими утвореннями новоград-волинської товщі виділяється два етапи:
- З першим вулканічним етапом пов’язано формування вулкано-тектонічної палеодепресії – палеокальдери просідання, де відбувалось накопичення вулканогенних утворень ефузивної і піро кластичної фацій.
- З другим – басейновим етапом, пов’язано накопичення у спокійних тектонічних континентальних умовах у сформованій кальдерній западині одноманітної осадової товщі пеліталевролітового складу, на кінцевій стадії з домішками органічної речовини.
Вулкан був центрального типу, про що засвідчує широкий розвиток у породах новоград-волинської товщі первинного пірокластичного матеріалу, а також концентрична будова самої вулканічної споруди та округла форма реконструйованого підвідного каналу.
Текст підготували за допомогою Володимира Іконнікова
