Чи може у Новограді-Волинському з'явитись власна "Ліга сміху"? Чи взагалі займається хтось у місті гумором? Чи є молодим гумористами можливість виступити десь, окрім шкільних концертів? І чи є взагалі перспектива для цього виду мистецтва у місті. Про це наша розповідь далі.
Молодь Новограда давно прагне реалізовувати себе в гуморі. Одна справа жартувати з друзями у компанії, але коли ти відчуваєш, що можеш набагато більше, коли знаєш, що можеш не лише влучно когось підколоти, але й зіграти якогось персонажа, то, умовно, сцена починає кликати тебе. "Я можу розсмішити більше, ніж 10 друзів", – спливає у голові, але можливості такої у місті майже немає.
Змінити ситуацію вирішили ці двоє. Знайомтеся:
Ярослав Степаненко
Хлопець з Новограда, має технічну освіту. Навчаючись у Харкові, грав у КВК. Веде здоровий спосіб життя, організовує зустрічі молодіжного клубу, читає реп.
Дмитро Костюк
Журналіст-розслідувач телеканалу "Еспресо TV", старий друг Ярослава Степаненка. Навчаючись в Новограді, грав у КВК.
Ось ця весела трійця поклала на свої плечі обов’язок відродити командний гумор у Новограді-Волинському. У травні вони планують провести першу за довгий час загальноміську "Лігу гумору" у великому залі Палацу культури.
Участь у цьому некомерційному проекті візьмуть 4 команди:
- Люди у білому (медколедж)
- Crazy Frog (ліцей № 11)
- Невідомі (ЗОШ № 10)
- Королеви Звягеля (арт-талант студія)
У боротьбі за кубок на команди чекають дорослі випробування. Два перших конкурси – візитка та біатлон – команди готують заздалегідь, а от три батли, що будуть повною імпровізацією, – найскладніший вид гумору. Загалом захід матиме формат, ближчий до "Ліги сміху". Буде журі: у складі якого організатори та запрошені судді.
Ярик та Вова активно допомагають командам у підготовці. Розповідають, як поводити себе на сцені, витримати паузи після жартів, грати ролі, реагувати на репліки одне одного і так далі. Але жарти команди пишуть самостійно. І у цьому суть – розкрити потенціал кожного.
Хлопцям довелось добре попрацювати, щоб гра стала реальністю. Усе почалось із того, що Ярослав хотів сам виступати у складі команди в рідному місті.
– Як повернувся до Новограда з Харкова, відразу захотів провести КВК чи щось подібне. Цей формат мені був дуже близьким. Я сподівався, що в місті є якась подібна молодіжна двіжуха, але невдовзі зрозумів, що тут взагалі все глухо, – розчаровано розповідає хлопець.
На питання "Чому немає КВК у місті?" йому здебільшого пояснювали: через те, що тут дуже мало активної молоді, і що вона зараз неохоче береться за таку відповідальність. Та він вірив, що цього бути не може, адже знає потенціал Новограда, бо сам звідси родом.
– Я ходив школами і намагався залучити якомога більше людей. Спочатку мені здавалося, що вдасться назбирати всі дванадцять команд. Та одна справа, коли вони лише починають, а зовсім інша, коли зіштовхуються з першими труднощами. Потенційні гумористи трохи пописали матеріал, спробували зіграти якусь мініатюру і зрозуміли, що все це набагато складніше, ніж здавалось. І це лише на репетиціях, не кажучи вже про виступ перед сотнями глядачів на сцені. Таким чином, поступово люди почали відсіюватись, – пояснює Ярослав.
Щоб якось залучити учнів шкіл до гри, необхідно ходити по класах, мотивувати, розповідати про "Лігу гумору". У школі № 7 зібрались 15 людей, а на другу зустріч всього 7, на третю – ще менше. У результаті залишилось троє, і вони зрозуміли, що таким складом не потягнуть увесь матеріал. Так відбувається у більшості шкіл.
Команда медколеджу
– Я не казатиму, в якій саме школі, але далеко не всі педагоги готові допомагати і спонукати дітей до участі у "Лізі гумору", – перехопив слово Вова. – На питання, чому їхня школа відмовилась брати участь у грі, завуч однієї зі шкіл відповіла так: "А ви що, думали, я це з ними готуватиму? Приходьте ви і самі готуйте". Я вважаю, що це якось неправильно. Вчителі мають не сумніватись у своїх дітях, вони мають їх заохочувати, допомагати їм розкритись, а не чекати, що ми прийдемо і все зробимо за них. Часом зустрічається і така безініціативність.
Зараз в окремих школах періодично проводять ігри. Зокрема, в ліцеї № 11 та у школі № 7. Зрозуміло, це шкільний гумор, вони жартують про уроки, про вчителів, про себе – про те, що хвилює і цікавить їх. Але подача класна і дійсно смішно.
– Але чомусь школа № 7 участі у загальноміській грі не братиме, хоча з таким рівнем могла б запросто. Шкода, – зітхає Володимир.
Команда ліцею №11
Та попри це, вдалося зібрати команди як зі шкіл, так із вишів міста. Загалом організатори за допомогою проекту хочуть показати, що міська молодь прагне займатись гумором, і що у нас можна провести "Лігу гумору". Хлопці хочуть дати поштовх творчій молоді.
Головною нагородою у грі стане не просто кубок – хлопці планують організувати для команди-переможниці поїздку й участь в одній з регіональних ліг "Ліги сміху".
Але й сама "Ліга гумору" розвиватиметься. Організатори під час розмови розповідали і про літній кубок, і про зимовий кубок. Хочуть вийти на ширший рівень, запрошуючи команди з області чи навіть з усієї України.
Вочевидь, ця перша ластівка має амбіції альбатроса. І реалізувати всі ці задуми цілком можливо, до того ж їх всебічно підтримують і міська рада, і підприємці.
