Маленькі діти ще не вміють давати раду своїм почуттям, тому негативні емоції та незадоволені потреби часто можуть знаходити вихід у вигляді агресивних дій. Агресія може проявлятися вербально — в образливих словах, криках, дражнилках тощо та тактильно, у діях — битті, штовханні, кусанні.
Злість часто виростає з відчуття небезпеки і може бути контрфобічною поведінкою, розповідають фахівці ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України". Проявити злість легше, ніж усвідомити страх. Вона також може бути проявом безсилля, розчарування, почуття провини. Причому дитину можуть образити в школі, а агресію вона може спрямувати на бабусю, молодшого братика чи сестричку.
Дорослим складно витримати прояви агресії дитини. Але нам важливо відчути, що стоїть ЗА нею, щоб впливати на її причину, а не тільки на прояв. Разом із дитиною важливо усвідомлювати, після чого у неї виникає агресивна реакція, пояснювати, що злість як емоція корисна, вона допомагає нам захиститися. А ось її прояви — свою поведінку — ми можемо обирати, і вона має бути такою, щоб не нашкодити собі та іншим.
Спробуйте допомогти дитині усвідомлювати, де саме злість відчувається у тілі, та як вона відчуває, що ось-ось вибухне, як вулкан. Можна запропонувати певні ігри та заняття, які дозволяють "випустити пару".
Раніше ми писали як стимулювати дитину бути кращою. Поради місцевої соціальної фахівчині тут.
