Язвенный колит - тяжелая хроническая болезнь толстой кишки, для которой характерна длительная диарея с примесью крови. Чаще всего заболевание выявляют у мужчин и женщин в возрасте от 18 до 35 лет, а также у пожилых пациентов. Ключевую роль в развитии заболевания играют генетические и иммунные факторы.
Для лікування виразкового коліту зазвичай використовують протизапальні кишкові засоби. Одним з ефективних препаратів вважається Пентаса. Активною речовиною в ньому виступає месалазин, що чинить антиоксидантну дію.
Причини виникнення
Захворювання зазвичай розвивається на тлі дисбалансу імунної системи. Патогенний агент викликає імунну відповідь, призводячи до розвитку запального процесу, формування ерозивно-виразкових уражень на слизовій оболонці товстої кишки.
До провокувальних чинників належать:
- генетична схильність;
- вроджені та набуті імунодефіцити;
- часті стреси і недосипання;
- тривалий прийом антибіотиків і НПЗП;
- харчова алергія.
Також сприяти появі захворювання можуть жорсткі дієти, зловживання алкоголем, куріння.
Симптоматика
Крім діареї, виразковий коліт нерідко супроводжується такими симптомами:
- больовий синдром у нижній частині живота;
- діарея з кров'яними або слизовими домішками;
- кишкові кровотечі;
- хворобливі та помилкові позиви до випорожнення кишечника;
- анальні тріщини;
- відсутність апетиту;
- різке зниження ваги;
- підвищення температури;
- загальна слабкість;
- анемія.
У разі імунних порушень пацієнта можуть турбувати запалення очей, суглобові болі, червоні висипання на шкірі та дискомфорт у поперековій ділянці.
Діагностика
Для виявлення виразкового коліту гастроентеролог спершу вислуховує скарги пацієнта, збирає анамнез і проводить огляд. Потім він призначає комплексне обстеження, яке включає низку методик:
- колоноскопія з біопсією кишківника;
- біохімічний аналіз крові;
- загальний аналіз калу;
- копрограма;
- скринінг захворювань ШКТ.
Щоб оцінити стан органів травлення, лікар видає направлення на УЗД черевної порожнини, ФГДС шлунка для підтвердження або виключення хвороби Крона.
Методи лікування
Консервативна терапія передбачає використання таких медикаментів:
- знеболювальні;
- протидіарейні;
- синтетичні гормони;
- антибіотики;
- пробіотики і пребіотики;
- імунодепресанти;
- залізовмісні.
Важливе значення відіграє дієта. Рекомендується виключити з раціону смажені та жирні страви, сіль, спеції, алкогольні напої, молочні продукти, цільнозернові крупи.
Якщо консервативна терапія виявилася неефективною, проводиться хірургічне втручання. Під час операції хірург січе уражену ділянку товстої кишки і формує тонкокишковий резервуар для накопичення калових мас. Після втручання частота дефекації не перевищує 6 разів на добу.
