Ікону Звягельської Богоматері вивезено зі Звягеля після нападу в 1257 році, коли король Данило та його брат Василько спалили місто. Ікона потрапила до Луцька, де стала частиною релігійної спадщини і отримала нову назву — "Волинська", а потім дісталася до Києва. Іконописиці зробили копію репродукції святині, щоб повернути її додому. Відтепер вона розміщується у Свято-Михайлівському соборі ПЦУ.
Подробиці визначної події розповіли в пресслужбі Звягельської міської ради.
30 січня, у день пам’яті Василя Великого Кесарійського, Григорія Богослова Назіанзина та Івана Золотоустого (Трисвяття або Собор Трьох Святителів), у Свято-Михайлівському соборі ПЦУ був здійснений чин освячення унікальної ікони "Пресвятої Богородиці Звягельської". Чин освячення очолив єпископ Житомирський і Овруцький ПЦУ Преосвященнійший Паїсій.
В урочистій церемонії освячення брали участь міський голова Микола Боровець, заступниця міського голови Наталія Борис, голова районної військової адміністрації Іван Туровський, голова районної ради Артур Загривий.
Наприкінці відправи єпископ Паїсій звернувся до усіх присутніх із промовою, наголосивши, що Православна Церква України завжди молитиметься за наших захисників і Україну. А освячена у цей особливий день ікона "Пресвятої Богородиці Звягельської", стане надзвичайно сильним оберегом міста Звягеля та його людей.
Ця подія відбулась за сприяння О. Леоніда Бачинського з м. Білої Церкви, іконописиці Ірини Феоктистової з м.Харкова, Наталії Павленко (по матері — Лянгус), Людмили Стадник, Олени Кущікової, Миколая Васіль'єва, Ганни Лускіної. Завдячуючи цим людям, зроблена копія репродукції святині. Понад 7 століть і тисячі кілометрів подолала свята ікона у поверненні до Звягеля.
Хай заступає Пресвята Богородиця нас від усякого лиха і упросить Сина свого, Ісуса Христа, подолати нечестивого ворога і воцарити мир в Україні! Щоб жити та прославляти нам з синами своїми ім'я Його Святе на віки віків. Амінь.
Образ "Пресвятої Богородиці Звягельської" буде постійно перебувати в Свято-Михайлівському соборі, де кожен з містян може звернутися до неї з молитвами і проханнями.
Історія
Історія ікони Звягельської Богоматері має велике минуле. 767 років тому Звягель було вщент спалено королем Данилом та його братом Васильком. Литовський князь Міндовг, що також мав долучитися до тієї розправи, запізнився, і, коли дістався міста, побачив суцільні головешки та тіла вбитих звягелян. Хто залишився живим, потрапив до полону. Потрапила до полону і наша "Звягельська Богоматір".
Не піднялася рука у нападників спалити святиню разом з храмом, де вона знаходилася. Так у якості військового трофею потрапила до Луцька, що невдовзі став княжою та єпископською резиденцією Волинського князівства, яке передав у спадок король Данило своєму четвертому сину — Мстиславу Даниловичу.
За історичними джерелами саме Мстислав привіз ікону до Луцька. Тому, цілком ймовірно, що він також брав участь у каральному поході на Звягель.
За правом переможця і за новим місцем знаходження, "Звягельська Богоматір" отримала нову назву — "Волинська", за якою і дійшла до наших часів.
На жаль, не досліджено історію перевезення її до Києва. За останніми свідченнями, вона може зберігатися у фондах Київського державного музею образотворчого мистецтва.
Раніше ми писали, що у міськраді планують розвивати нову пам'ятку історії місцевого значення "Підземелля Звягеля", яка на цей момент включає два об'єкти: підземний об'єкт під Дзвоном на території фортеці та підземну споруду на площі Лесі Українки, 3А. Деталі тут.
