З опублікованої на сайті Новоград.Сity статті "Село Перемога поруч зі Звягелем мають перейменувати за рекомендацією Нацкомісії – жителі проти" з великим подивом дізнався про те, що село Перемога, на думку експерта Українського інституту національної пам’яті Богдана Короленка, мало історичну назву Дідушанка. Адже цей топонім відсутній в інвентарях звягельських маєтностей 1620 і 1699 років, а на російській військовій топографічній мапі 1911 р. між Новоградом-Волинським (точніше, між Лубчицями) і Новою Романівкою взагалі нема жодного села чи хутора.
Мапа 1911 р. Локація нинішнього с. Перемога позначена червоною буквою "П"
На радянській військовій топографічній мапі 1934 р. на місці нинішнього с. Перемога показано безіменний населений пункт, який на той час складався приблизно з 15 дворів.
Мапа 1934 р.
За даними довідника "Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини. 1795-2006 роки" (с. 398), село Перемога з 16 вересня 1960 р. перебувало на обліку як населений пункт Романівської сільради, а з 19 березня 1973 р. підпорядкувалося Новороманівській сільраді. Очевидно, що в 1960 році його "легалізували", хоча існувало воно фактично ще у 1930-х роках. Цілком можливо, що таку назву колись мали комуна, колгосп або радгосп (до речі, у 1980-х роках був радгосп "Перемога" у Новій Романівці). Існує також припущення, що до 1960 р. Перемога підлягала військовому відомству. Для уточнення цієї інформації доцільно опитати старожилів цього села і сусідньої Нової Романівки. Так чи інакше, Дідушанкою вона ніколи не називалася.
То виходить, що Дідушанка – вигаданий топонім? Ні, у згаданому вище довіднику (с. 264) є коротка довідка про хутір Дідушанка: "У списку населених пунктів Житомирської області на 01.10.41 показаний у складі Вільської сільуправи Черняхівського району. Станом на 01.09.46 на обліку не значиться". Цікаво, що за декілька км від с. Вільськ нинішнього Житомирського району розташоване ще одне село Перемога (до 1946 р. – хутір Щербинські Корчми або Щербинський Виселок). Мабуть, вільська Перемога займає також територію зниклого хутора Дідушанка, але це вже інша історія.
Леонід Коган, краєзнавець
