Серед них — хіти минулого літа "Барбі" та "Оппенгеймер", драма про композитора Леонарда Бернстайна "Маестро" та фільм Скорсезе "Вбивці квіткової повні".

Оглядачі BBC Culture обрали найкращі фільми 2023 року.

1. "Сент-Омер"

Минулого року ця драма про расу, клас і материнство стала претендентом на "Оскар". Еліс Діоп, скориставшись своїм досвідом документалістки, будує сюжет на реальній історії сенегальської жінки у Франції, яку звинуватили у тому, що вона кинула свою дитину помирати на пляжі.

У сюжеті зʼявляється вигадана героїня — вагітна письменниця Рама, яка приїжджає у Сент-Омер на судовий процес, який змушує її згадати власні сумніви та страхи. Роль Лоуренс, матері, яку судять, виконала акторка Гуслагі Маланда, зобразивши свою героїню неприродно спокійною, майже застиглою в покорі.

В основу діалогів лягли судові стенограми, але сам фільм виходить далеко за рамки сухих фактів процесу. Це захоплива драма з двома глибокими та яскравими героїнями на екрані.

2. "Вбивця "Священний павук"

Моторошний фільм Алі Аббасі заснований на реальній історії будівельника (Мехді Баджестані), який у 2000 і 2001 роках убив 16 секс-працівниць у священному іранському місті Мешхед.

Акторка Зар Амір Ебрагімі, лауреатка премії за найкращу жіночу роль у Каннах, виконала роль безстрашної журналістки, яка береться розслідувати злочини.

Фільм стає в один ряд із "Мовчанням ягнят" та іншими відомими драмами про серійних вбивць.

Провокаційний поворот сюжету у тому, що деякі громадяни та політики бачать у вбивці місцевого героя, який пішов хрестовим походом проти гріха.

"Священний павук" — це також дослідження мізогінії в усьому суспільстві, яке здається ще більш проникливим після загибелі іранської активістки Махси Аміні.

3. "Ввічливе суспільство"

Комедія про зіткнення культур з елементами горору режисерки Ніди Манзур ("Ми — жіночі частини") — один із найоригінальніших фільмів року.

Головна героїня стрічки — юна мешканка Лондона пакистанського походження Рія (Прія Кансара) мріє стати каскадеркою, що привносить у фільм бойові мистецтва та елементи екшну.

Але це ще не все. За задумом Манзур, старша сестра Рії вирішує вийти заміж за багатого красеня, який здається Рії надто підозрілим і вона вирішує запобігти весіллю.

У фільмі вдало поєднуються комічні сцени з танцювальними постановками Боллівуду та водночас проникливим портретами головних героїв.

4. "Як підірвати трубопровід"

Головні ролі у фільмі Келлі Рейхардт, сюжет якого розгортається в художньому коледжі в Портленді, зіграли номінанти на "Оскар" минулого сезону — Мішель Вільямс і Хонг Чау.

Героїня Вільямс, Ліззі, вдень працює в офісі коледжу, а у свій вільний час створює симпатичні глиняні фігурки жінок у дещо химерних позах. Її занурений у себе сусід і власник квартири (Чау), який створює художні інсталяції, додає елемент комічності у стрічку. Поки обидва готуються до своїх виставок, Ліззі доводиться з'ясовувати стосунки зі своїм батьком-ловеласом (Джадд Хірш) і емоційно нестабільним братом (Джон Магаро).

Вільямс зіграла у кількох найкращих фільмах Рейхардта, як-от "Венді і Люсі" та "Обхід Міка", і тут вона створює ще одну яскраву і глибоку героїню — звичайну жінку, віддану мистецтву, яка не плекає мрій про шалену славу.

Фільми Рейхардта іноді надто повільні, але захоплива і легка "Поява" — виняток.

5. "Судзуме"

Судзуме — школярка-підліток, яка виявляє, що старі двері у покинутих містах по всій Японії можна використовувати як портали в інший вимір.

Тепер їй належить зупинити монстра, який пробрався через ці двері, за допомогою хлопчика, якого перетворили на стілець, та кошеня, яке вміє розмовляти і цілком може бути богинею.

Так, нове апокаліптичне аніме від Макото Шинкая ("Твоє ім'я", "Дитя погоди") — це магічне фентезі, врівноважене теплотою, гумором і глибокою турботою про свою країну.

Міфічні подвиги Судзуме розгортаються у чудово намальованій, впізнаваній Японії. Вона та її друзі — звичайні люди зі звичайними надіями та сумом, зокрема й про хлопчика, якого перетворили на стілець.

6. "Минулі життя"

Чудовий перший повнометражний фільм Селін Сонг — це лавсторі, яка одразу ламає кліше жанру.

Нора (Грета Лі) і Хе Сон (Тео Ю) були найкращими друзями у дитинстві, поки родина дівчинки не іммігрувала до Канади. Через багато років, коли Нора виходить заміж і живе в Нью-Йорку, Хе Сон знову з'являється в її житті.

Відновлення їхніх стосунків спочатку проходить не дуже гладко, але зустріч у Нью-Йорку сповнена глибоких почуттів і гострого реалізму. Нора у складній ситуації — між привабливістю старого кохання і її щасливим шлюбом з Артуром (Джон Магаро).

Режисерка майстерно торкається теми пам'яті та культурної ідентичності, але саме історія кохання домінує у сюжеті. І вона нетривіальна, показуючи, що лавсторі на екрані не завжди завершуються поцілунком під дощем. Іноді вона оповита красивою тугою.

7. "Брокер"

Річард Е. Грант грає відомого британського письменника, чия слава згасає, Джулі Делпі — його нещасну дружину, а Деріл МакКормак — молодого перспективного письменника, який приїжджає в їхній заміський будинок навчати сина-підлітка пари.

Вам може здатися, що ви знаєте, чим завершиться історія, але режисерка Еліс Тротон і сценарист Алекс МакКіт хвацько закручують сюжет цієї історії про зраду, помсту та амбіції.

Гра трьох головних акторів тримає напружену увагу глядача. А Тротон створює бездоганну картинку сонячних галявин і розкішної, сповненої творів мистецтва, садиби, навіть якщо таємниці персонажів виявляються темнішими, ніж здається на поверхні.

Тротон має багаторічний досвід на телебаченні, але її перший повнометражний фільм — впевнений тріумф.

8. "Реаліті"

У червні 2017 року агенти ФБР відвідали будинок Реаліті Віннер (її справжнє ім'я, як би малоймовірно це не здавалося), перекладачки уряду США, яка передала пресі секретні документи.

Ця історія лягла в основу блискучого дебютного фільму Тіни Саттер із Сідні Суїні у головній ролі. Діалоги фільми написані за записами розмов того часу, що надає їм документальної точності і реалізму.

Фільм є сумішшю артінсталяції, документалки і горору. Деякі ЗМІ вважали Віннер зрадницею і радикалкою, але у фільмі Саттер перед нами — вразлива, розгублена, але смілива молода жінка, яка опинилася наодинці у порожній білій кімнаті з двома чоловіками, удвічі більшими за неї.

9. "Вбивці квіткової повні"

Нова епопея Мартіна Скорсезе така ж амбітна, як і всі його попередні роботи. Фільм знятий за мотивами книги Девіда Гранна про вбивства членів індіанського племені Осейдж у 1920-х роках в Оклахомі.

Скорсезе поміщає приголомшливу історію шлюбу, влади та грошей у контекст епохи з усім її насильством, расизмом та етнічною ненавистю. Головні ролі блискуче виконали голлівудські зірки і безперечні улюбленці Скорсезе.

Роберт Де Ніро зіграв суворого і бездушного місцевого магната Вільяма Гейла, а Леонардо Ді Капріо - його харизматичного племінника Ернеста.

Лілі Гладстон створила тихий, але красномовний образ Моллі, жінки осейдж, з якою одружується Ернест, щоби вбити її та заволодіти її грошима. Моллі — це серце всієї оповіді, в якій Скорсезе та Гладстон віддають належне історії її реального життя.

10. "Оппенгеймер"

Цей фільм Крістофера Нолана став одним з найкращих у його кар'єрі. Він поєднує всі елементи, які він випробував у інших фільмах — екшн трилогії "Темний лицар", головоломки "Пам'ятай" та захопливу розповідь "Початку".

Це стрічка про суперечливого американського героя Дж. Роберта Оппенгеймера — якого бездоганно зіграв Кілліан Мерфі — фізика, відомого як "батька атомної бомби", який усе життя боровся з моральними наслідками своїх дій.

Із запальним напруженням Нолан змальовує перше випробування бомби й вплітає до сюжету драму ворога Оппенгеймера, урядового амбітного бюрократа Льюїса Штрауса (Роберт Дауні-молодший), який висунув хибні підозри в причетності до комунізму, які затьмарило післявоєнне життя вченого.

Нолан давно навчився балансувати між художніми досягненнями та комерційним успіхом, і "Оппенгеймер" є найкращим прикладом цього вміння.

11. "Барбі"

Чи могли б Марго Роббі та Раян Гослінг отримати номінацію на "Оскар" за ролі у цьому фільмі? Цілком можливо, враховуючи, що "Барбі" стала найкасовішим фільмом 2023 року, а також найкасовішим фільмом жінки-режисерки.

І це лише два його досягнення. За створенням фільму наглядала компанія Mattel, яка виробляє ляльок, але режисерка і співавторка сценарію Грета Гервіг, схоже, отримала свободу перенести на екран своє власне унікальне бачення.

Крім того, "Барбі" — це по-справжньому смішна комедія для гарного вечора, які останнім часом не так просто знайти в кінотеатрах.

12. "Анатомія падіння"

Володарка цьогорічної "Золотої пальмової гілки" на Каннському кінофестивалі, драма Жюстін Тріє розповідає про письменницю, яку звинувачують у вбивстві свого чоловіка.

Сандра Галлер грає обвинувачену, яку також звати Сандра, чоловік якої випав з вікна їхнього будинку у французьких Альпах і розбився на смерть.

Чи був це нещасний випадок, самогубство чи вбивство — ось питання, на яке шукають відповідь у залі суду, але в основі фільму лежить розпад шлюбу пари та непересічна особистість Сандри, яку чудово зіграла Галлер.

13. "Творець"

Приємно подивитися оригінальний науково-фантастичний блокбастер, а не чергову адаптацію, реінкарнацію старого фільму чи частину величезної франшизи.

Режисером і співавтором сценарію "Творця" є Гарет Едвардс, а дія стрічки розгортається у недалекому майбутньому, коли людство бореться за виживання з роботами зі штучним інтелектом, а герой Джона Девіда Вашингтона отримує завдання знищити головну зброю противника.

Звісно, дещо подібне ми вже бачили у таких фільмах як "Термінатор", "Той, що біжить по лезу" та "Матриця", але Едвардс створив сувору військову епопею з власним похмурим настроєм і туманними образами, завдяки яким навіть найфантастичніші андроїди та космічні кораблі виглядають справжніми.

Він також створив розгалужений філософський сюжет, у якому приреченість і похмурість поєднуються з ноткою важко здобутого оптимізму.

14. "Американська фантастика"

Це дебютна робота сценариста і режисера Корда Джефферсона, який сміливо поєднує сімейну драму із зухвалою сатирою на расові стереотипи.

Герой Джеффрі Райта, письменник і науковець, втомлений від того, як масова культура зображує темношкірих людей, пише книгу, саркастично обігруючи расові стереотипи, але вона несподівано стає бестселером.

Водночас він вирішує свої складні сімейні стосунки з літньою матір’ю, яку зворушливо і витончено зіграла Леслі Уггамс, та братом і сестрою — Стерлінг К. Браун та Трейсі Елліс Росс відповідно.

Частково заснований на романі Персіваля Еверетта Erasure 2001 року, фільм карикатурно зображує расизм у видавничих і академічних колах, але водночас майстерність Джефферсона робить “Американську фантастику” однією з найкращих комічних драм року.

15. "Походження"

Захоплива та зворушлива драма “Походження” Ави Дюверней — фільм, який міг створити лише режисер із її уявою та баченням.

Вона перетворює сувору нон-фікшн книгу Ізабель Вілкерсон “Каста” на особисту історію про те, як авторка досліджувала цю тему, водночас переживаючи смерті найважливіших людей у своєму житті. Каста, як стверджує однойменна книга, стала тим, чому люди в усьому світі підкоряються більше ніж расовим відмінностям.

Онжаню Елліс, яка зіграла Вілкерсон, створила образ водночас раціональної й щирої героїні. Фільм, як і книга, надає ширший історичний контекст, показуючи сцени, від спалення книг нацистами під час Другої світової війни до чистки каналізації в Індії XX століття кастою недоторканних і вбивства чорношкірого підлітка Трейвона Мартіна у 2012 році, яке вразило США.

Як і в серіалі “Коли вони побачать нас”, Дюверней перетворює реальність у напружену драму.

16. "Залишені"

Різдво 1970 року. Хлопчик-підліток (Домінік Сесса) змушений провести канікули без друзів та сім’ї у великій школі-інтернаті, де його єдиними опікунами стають буркотливий вчитель класики (Пол Джаматті) та сумний кухар (Да’Вайн Джой Рендолф).

Сценарист Девід Гемінгсон та режисер Олександр Пейн створюють теплу святкову комедію з жартами і колоритом, притаманними цьому дуету.

Через його тон та епоху фільм порівнюють з інді-класикою 1970-х, а також роботами таких режисерів, як Річард Лінклейтер і Ноа Баумбах, які знімали середньобюджетні комедійні драми про звичайних людей.

17. "Незнайомці"

Ендрю Хей уже зарекомендував себе як сценарист-режисер чутливих фільмів, що підтверджують такі його роботи, як "45 років" і "Вікенд", але його нова драма "Незнайомці" виходить геть на інший рівень емоційної вразливості.

Чому відповідає й гра його акторів — Ендрю Скотта у ролі письменника зрілого віку Адама, що починає стосунки з молодшим чоловіком, якого грає Пол Мескаль.

Пишучи про своїх покійних батьків (Клер Фой і Джеймі Белл), Адам уявляє, як поринає у минуле і зустрічається з ними, ставши дорослими, хоча вони й досі такі ж молоді, як коли йому було 12 років.

"Незнайомці" — історія не про привидів, а про занурення у пам’ять та біль любові і втрати, яке змушує героя по-справжньому відчувати минуле та сьогодення.

18. "Бідолахи"

Співпраця режисера Йоргоса Лантімоса, сценариста Тоні Макнамара та акторки Емми Стоун запамʼяталась кіноманам шедевром 2018 року — фільмом “Фаворитка”.

Тепер творчий колектив знову обʼєднав зусилля для екранізації комічного роману шотландського письменника Аласдера Грея – історії, мабуть, більш винахідливої та несподіваної, ніж “Фаворитка”.

Героїня Стоун, дівчина-потопельниця, яку повертає до життя вчений, схожий на Франкенштейна (Віллем Дефо).

Оскільки вона не має спогадів про своє попереднє життя, вона також не має страхів чи упереджень, що дозволяє їй відкинути умовності вікторіанської Європи, або принаймні сюрреалістичної версії вікторіанської Європи.

Під комічною абсурдністю цієї казки для дорослих прихований пікантний коментар про те, як патріархальне суспільство намагається контролювати жінок.

19. "Як ти живеш?"

Майстер аніме і співзасновник студії "Гіблі" Хаяо Міядзакі через десять років представляє світу свою нову (і можливо останню) блискучу роботу.

Тут, як і в усіх його анімаційних фільмах, змішуються реальність і фантазія, і водночас є багато натяків і згадок на життя самого режисера та його попередні роботи.

Дія анімаційного фільму розгортається під час Другої світової війни, на яку припало дитинство й самого режисера. У центрі оповіді — хлопчик на ім’я Махіто, чию маму вбила бомба у Токіо, а тато працює в компанії, що створює японські військові літаки.

Як і герої “Віднесених духами” (2001) та “Мандрівного замку” (2004), Махіто потрапляє у чарівний, часом моторошний, світ, куди, можливо, кличе його мати, і де він стикається зі зловісними гігантськими рожевими папугами та іншими небезпеками.

Очима самотнього та безстрашного Махіто фільм досліджує горе та нечітку межу між життям і смертю у впізнаваному стилі Міядзакі. Усі малюнки анімації створені вручну і відрізняються ніжною красою та кольорами.

20. "Маестро"

Після свого режисерського дебюту "Народження зірки" Бредлі Купер продовжує досліджувати тему кохання в музичній індустрії, вдало поєднуючи акторську і режисерську ролі.

У яскравому байопіку про американського композитора Леонарда Бернштейна режисер зосереджується насамперед на його довгому та складному шлюбі з Феліцією Монтеалегре.

Іскрометна гра Кері Малліган доводить, що акторка на вершині своєї карʼєри, але не менш вражає й гра самого Купера. Його образ Бернштейна — егоцентричний і нестерпний, але водночас пронизаний глибокою прихильністю актора до маестро.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися