Мобільна група протиповітряної оборони Нацгвардії на Житомирщині має максимум 25 хвилин, щоб зібрати відповідне озброєння та дістатися до місця виконання завдання. Час для влучання у ціль залежить від її типу і складає до 10 секунд.
Про це Суспільному розповів нацгвардієць із позивним "Рокі".
Спочатку потрібно виявити ціль, що наближається до них, і на це є дуже мало часу — всього кілька секунд. Ракетні удари і заходи "шахедів" зазвичай відбуваються вночі, що робить їх виявлення ще складнішим.
"Всі ракетні удари і заходи "шахедів" здійснюються, як правило, у темну пору доби. Що "шахед", що ракета — це дуже тяжко, тому що їх треба виявити, а вони йдуть на різних висотах, на різних швидкостях", — каже військовослужбовець Нацгвардії України "Рокі".
Для влучання у ціль, залежно від її типу, військовослужбовці мають всього до 10 секунд. Така робота вимагає високого рівня навичок та максимальної концентрації уваги.
"Немає часу на відчуття, — розповідає нацгвардієць із позивним "Дємон". — Є розуміння поставленої задачі і її виконання. Є одна думка — це робота, є напрямки, треба відпрацювати, треба знищити. Немає часу думати про щось інше. Всі зосереджені на цьому, ніхто не відволікається".
"Дємон" додав, що специфіка роботи така, що буває мало сну і дуже багато може бути виїздів за добу. Але це все є незначним, коли є мотивація і бажання досягти максимальних результатів. А взагалі, каже військовий на позивний "Дємон", це трішки важко, тому що треба мати витримку.
"Морально трішки втомлюєшся, — говорить нацгвардієць на позивний "Рокі". — Є втома, але коли бачиш ціль і по ній працюєш, ти не задумуєшся ані над тим, ні над іншим. Тобі головне знищити дану ціль, щоб вона не зайшла в дитячі садки, в лікарні, у важливі державні об’єкти".
Не втрачати бойовий дух і мотивацію військовослужбовцям допомагають рідні і військовий колектив, каже чоловік.
"У мене є непоганий колектив, із яким хочеться працювати. А ще допомагає те, що в мене є маленька донька, племінники, мама, тато, сестри. Це вони — мій маленький стимул", — розповів військовий на позивний "Рокі".
А військовий "Дємон" сказав про те, що бойовий дух, у першу чергу, підтримується відношенням один до одного і підтримкою один одного.
"У військових колективах, майже певно у 95%, може й більше, колектив це та сама сім’я. Всі один одного підтримують, допомагають, тому що інакше не можна", — каже нацгвардієць з Житомирщини.
Раніше ми писали, що на кордоні Житомирської області з Білоруссю будують нові захисні лінії фортифікацій. Деталі тут.
