38 років тому 26 квітня сталась страшна трагедія для усього людства. Щороку ми готували тематичні статті про ліквідаторів, публікували спогади очевидців тощо. Цьогоріч пропонуємо вам прочитати спогади тодішньої керівниці санепідемстанції Людмили Прохор. Далі пряма мова.
Людмила Прохор
"Згадую той час, аварія відбулася в ніч на 26 квітня, з п’ятниці на суботу. Люди чекали вихідних та прийдешніх травневих свят, які, до речі, приводились, як і в попередні роки, з демонстраціями та маївками.
Новоград-Волинська санепідстанція з 1984 року проводила щоденні (крім вихідних) спостереження за рівнями природного гамма-фону в контрольній точці на території СЕС на вулиці Кірова, 1. Контрольний рівень радіаційного фону в Україні (потужність експозиційної дози) становив 0,25 мР/год.
Того дня рівень гамма-фону становив 0,018-0,020 мР/год, а на одязі осіб, які прибули із зони лиха, – 0,2-0,5 мР/год, на колесах автомобіля – 5,0 Р/год. Дані вимірів були доведені до владних органів та обласної СЕС. Пам’ятаю розгубленість в ті перші дні, адже інформації про дії служби практично не було, а всі попередні навчання та тренувальні заняття були спрямовані на дії у випадку атомної війни й високі рівні забруднення.
Наприкінці травня 1986 року гамма-фон складав 0,020 мР/год, що пояснюється періодом напіврозпаду радіоактивного йоду, показник кілька днів коливався. Вказівок на проведення йодної профілактики населення не надходило, не було навіть інструкцій на її проведення. СЕС надавались лише результати досліджень та рекомендації щодо захисту населення від зовнішнього та внутрішнього опромінення.
Лабораторні дослідження
Уже 3 травня в райСЕС розгорнули першу в районі радіологічну лабораторію з дослідження харчових продуктів, питної води, встановили цілодобові чергування фахівців, проводились дослідження молока, що надходило на перероблення сиркомбінату та сировини м’ясокомбінату, де здійснювався забій худоби із зони радіоактивного забруднення (Київська область), а також готової продукції, що випускали ці підприємства.
Підприємствам видавали результати досліджень щодо придатності продуктів для вживання. М’ясо забитих тварин із перевищеними показниками складали в морозильних камерах м’ясокомбінату. Тільки у другій половині 1987 року ухвалювалось остаточне рішення, після повторних радіологічних досліджень, щодо його використання надалі. Значну частину відправили для утилізації на Шепетівський, Вінницький, Хмельницький ветсанутильзаводи.
Зі створенням відомчих лабораторій санепідслужба стала досліджувати лише готову продукцію. За 1987-1988 роки досліджено 4271 пробу харчових продуктів, відхилень не виявлено.
У 1989 р. санепідслужбі стали відомі результати радіологічних досліджень сирого молока, проведені ветеринарною службою району. Останні свідчили про його значне забруднення радіоактивними речовинами із сіл, розташованих на півночі нашого району. Після цього від села до села СЕС відбирала та досліджувала проби сирого молока із приватного сектора. У 45% досліджених проб виявили перевищення вмісту радіонуклідів. За ініціативою та наполегливістю СЕС разом із ветеринарною службою підготували узагальнені матеріали, які влада надала в Міністерство охорони здоров’я для вирішення питання віднесення населених пунктів до зон радіоактивного забруднення, що і було зроблено.
З моменту аварії на ЧАЕС протягом 1,5 року фахівці СЕС працювали цілодобово, сумлінно і без нарікань, з великим навантаженням. Низка фахівців надавала практичну допомогу в роботі фахівцям Народицької райСЕС, перебуваючи у відрядженні. Завдяки цьому був значно знижений вплив внутрішнього іонізуючого випромінювання на населення. Він лишається актуальним і донині, особливо при вживанні дарів лісу, зібраних приватно, в зоні радіоактивного забруднення: грибів, лікарських рослин, інколи ягід та інше.
Пам’ятайте про це, бо віддаленість в часі від подій Чорнобиля значно зменшила настороженість населення до цієї проблеми".
Людмила Прохор, лікар загальної гігієни Звягельського районного відділу ДУ "Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України"
