Сьогодні, 15 липня, Україна вперше відзначає День української державності у нову дату. Це свято, яке раніше припадало на 28 липня, було перенесене згідно з рішенням Верховної Ради, ухваленим минулого року. У мирний час цей день мав би бути вихідним, оскільки належить до державних свят. Однак за умов воєнного стану День української державності — робочий.

Цікаві факти про День української державності розповіли у виданні NV.

Нове державне свято: історія

Свято Дня хрещення Київської Русі — України як пам’ятну дату встановив ще третій президент України Віктор Ющенко. Відповідний указ про відзначення цього дня 28 липня він видав влітку 2008 року в рамках святкування 1020-річчя хрещення Київської Русі. Тоді Ющенко обрав саме таку дату у день пам’яті князя Володимира. А в його указі було наголошено на значенні православних традицій в історії та розвитку українського суспільства та держави.

Менше ніж за рік до повномасштабного вторгнення росії президент України Володимир Зеленський започаткував традицію відзначення в цей же день ще й Дня української державності. Він підписав відповідний указ на Майдані Незалежності у 30-ту річницю Незалежності України, 24 серпня 2021-го.

Документ втілив у життя ідею відзначати нове свято щороку 28 липня — у День Хрещення Київської Русі-України. Адже саме в цю дату Україна вшановувала одного з перших своїх державотворців — святого рівноапостольного Володимира Великого, князя Київського.

В президентському указі Зеленського було зазначено, що історія української державності сягає своїм корінням "часів заснування міста Києва та розквіту держави за часів князя Київського Володимира Великого". Саме він, прийнявши у 988 році християнство, "засвідчив цивілізаційний вибір Київської Русі".

Спадкоємцями Київської держави тих часів є:

  • Галицько-Волинське князівство,
  • Українська козацька держава,
  • Українська Народна Республіка,
  • Західноукраїнська Народна Республіка,
  • Українська Держава,
  • Карпатська Україна,
  • сучасна незалежна Україна, яка відновила державність Актом проголошення незалежності від 24 серпня 1991 року, що був схвалений 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням.

Тож в указі Зеленського підкреслено, що в День державності українське суспільство вшановує пам’ять та засвідчує повагу до діяльності "видатних представників національної еліти та борців за державність і незалежність України", серед яких Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський та інші.

"Ми — молода родина зі славетної династії Київської Русі-України. З роду засновників. Роду хрестителів. З хороброго роду. Мудрого роду. Козацького роду. Ми не сироти й не знайди. Ми нащадки могутньої країни, яка була центром Європи, — сказав Зеленський, виступаючи на Майдані в серпні 2021-го, коли підписав указ про започаткування свята. — Тут починалося православ’я, тут взяла початок старослов’янська мова, правонаступницею якої є сучасна українська мова. Тут почалась і наша державність. Зародження нашої державності ми будемо відзначати в день розквіту нашої державності — у день Хрещення Київської Русі-України".

Тоді ж, 24 серпня 2021-го президент виступив з окремою промовою у Верховній Раді, попросивши народних депутатів зробити День української державності вихідним. Для цього в парламент було внесено спеціальний законопроєкт (№ 5864). Рада прийняла його 31 травня 2022 року, внісши зміни до ст. 73 Кодексу законів про працю України і додавши нове свято у перелік державних.

Чому дату свята перенесли?

Починаючи з 2024 року Україна відзначає День української державності 15 липня, а не 28 липня.

Таке рішення Верховна Рада затвердила 14 липня 2023-го, ухваливши закон про зміну дат трьох свят:

  • Різдво Христове відзначають 25 грудня замість 7 січня;
  • День Української Державності — 15 липня замість 28 липня;
  • День захисників і захисниць України (збігається з церковним святом Покрова Пресвятої Богородиці) — 1 жовтня замість 14 жовтня.

Ця зміна пов’язана передусім зі зміною церковного календаря.

У 2023 році Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новоюліанський календар замість юліанського, якого дотримується російська церква. Відповідно до оновленого календаря, саме 15 липня відповідає 28 липня за старим юліанським календарем — тож на цю дату було перенесено і День Української Державності.

Таким чином, свято і тепер відзначають у день вшанування хрестителя Київської Русі, князя Київського Володимира Великого, але за іншим церковним календарем.

Крок щодо перенесення не лише церковного, але й державного свята, підтримав Володимир Зеленський. У пояснювальній записці його президентського законопроєкту наголошується, що метою нововведення є "відмова від російської спадщини" і нав’язування відповідних дат росією.

Витоки державності: як рф намагається привласнити історію Київської Русі

На тлі повномасштабного вторгнення в Україну російська пропаганда та російська історіографія посилили спроби заперечити будь-який зв’язок історії українського державотворення з Київською Руссю.

З російських шкільних підручників тепер викреслюють згадки Києва як столиці Київської Русі. Як з’ясували журналісти ВВС, між 2016 і 2022 роками більшість згадок про Україну та Київ у книжках для школярів рф дійсно вилучили, навіть сам термін "Київська Русь" замінили на "Русь" або "Давню Русь".

Крім того, російський диктатор володимир путін та пропагандисти кремля намагаються повсякчас доводити, що до створення УРСР у складі СРСР української держави буцімто ніколи не існувало, а Україна є "штучним" утворенням.

Утім, як нагадує Український інститут національної пам’яті (УІНП), Україна як держава успадкувала чимало символів Київської Русі: її спадком є герб України (тризуб), грошова одиниця (гривня), а, головне — Київ як політичний і культурний центр України.

Крім того, День української державності недарма відзначається того ж дня, коли українські християнські церкви вшановують памʼять київського князя Володимира Великого та День Хрещення Київської Русі-України. "Князь Володимир Великий — уособлення розбудови Русі. Прийняття ним у 988 році християнства як державної релігії стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу", — нагадують історики УІНП.

Саме відтоді не переривається тяглість і спадкоємність державотворчих традицій України аж до сьогодення. "День Української державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення — від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава", — констатують в УІНП.

Відомий історик Ярослав Грицак у своїх книгах визнає, що фахові історики не вважають Русь національною державою — російською, українською чи скандинавською. Однак, наголошує він, "приймаючи християнство, Володимир Великий включив Русь у європейську цивілізацію, а не, як стверджує кремль, заклав підвалини "руського міра".

"Щоб з’ясувати, яке з двох тверджень є історичним, а яке — пропагандою, достатньо подивитися на цю статистику: з 52 міждинастичних шлюбів київських князів три чверті припали на західні країни — Англію, Скандинавію, Польщу, Німеччину, Угорщину та Францію", — нагадує Грицак.

За його словами, цей та інші приклади подає зокрема опублікована в Гарварді праця Кyivan Rus in Medieval Europe. "Не переказуватиму книгу, обмежуся висновком: майже за 250 років існування (від Хрещення 988 року до занепаду центральної київської влади 1146 року) Русь була повноправною частиною тогочасної Європи", — наголошує український історик.

А міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба нагадував, що Україні, на відміну від рф, "не потрібно нічого приватизувати, тому що ми як були на своїй землі 1000 років, то ми так і залишаємося на ній".

"Факт залишається фактом: двох Києвів немає. Є один Київ, і це український Київ, і це столиця Української держави, який був з самого початку столицею Давньої Русі. Це наша історія, наше минуле, наше сьогодення і наше майбутнє", — резюмував Кулеба.

Раніше ми писали про 28 років Конституції України — від збірки законів Київського князівства до "конституційної ночі". Деталі тут.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися