Тетяні Сергійчук 53 роки, і на власному прикладі вона доводить, що після 50 життя тільки починається. Рік тому вона започаткувала власне виробництво корисних солодощів "Розумний перекус". Як виготовляє цукерки, льодяники та пастилу, підприємниця розповіла для Новоград.City.
Від ідеї до власної справи
Пані Тетяна каже, що вперше ідея виготовляти корисні солодощі прийшла до неї під час декретної відпустки.
"У мене двоє синів: старшому – 23, а молодшому – 9 років. Ми, мамочки, хочемо, щоб наші дітки їли тільки корисне. Саме тому мені було цікаво розпочати власну справу у сфері екобізнесу, правильного харчування або органічних продуктів", – згадує жінка.
Тетяна СергійчукФото: Тетяна Сергійчук
Перед тим як запустити виробництво, пані Тетяна проходила навчання, експериментувала зі смаками та інгредієнтами.
"З початком повномасштабної війни я вирішила вивчити технологічні процеси виробництва корисних солодощів. Це стало для мене своєрідною психологічною допомогою, щоб підтримати ментальне здоров’я. Я знаходила інформацію у відкритих джерелах та переймала досвід кваліфікованих фахівців. Щоб розробити власну продукцію, багато експериментувала. Упродовж цього року я потроху, власним коштом, купувала й обладнання. Проте і зараз не можу сказати, що цей процес завершився, адже, на мій погляд, зараз перебуваю лише на стадії запуску власної справи", – говорить звягелянка.
Виробництво пані Тетяни знаходиться в приміщенні орендованої кухні. Жінка зазначає, що бути підприємницею під час війни дуже непросто:
"Я вважаю, що започаткувати власну справу зараз особливо важко і психологічно, і фізично. Адже через російську агресію ми не можемо бути впевненими в завтрашньому дні… Додаткові незручності приносять проблеми зі світлом, адже все моє обладнання електричне".
"Моя власна справа — це моя дитина"
Для пастили підприємниця робить за власними рецептами фруктове пюре та готує його в дегідраторі — це така сушарка для пастили, фруктів та овочів.
"Оце з минулого року я почала продавати продукти власного виробництва в соціальних мережах. До того я ще рік розробляла рецепти, тестувала їх тощо. Наприклад, пастила виготовляється на основі яблучного пюре з додаванням інших овочів та фруктів. А продукти я використовую наші, місцеві — якісь фрукти та ягоди купую на ринку, а якісь у місцевих фермерів та городників, імпортні товари беру в перевірених крамницях", – розповідає підприємниця.
Пані Тетяна акцентує, що всі її смаколики мають солодкий смак завдяки використанню солодких сортів яблук, каже, що не додає туди ні меду, ні цукрів.
"Поки що я виготовляю пастилу, цукерки на основі пастили та льодяники, які я розробила на прохання стоматологічної клініки. У мене є набір солодощів, які можуть вживати дітки від 8 місяців, з додаванням запеченого яблучка, кабачка, гарбуза, банана, груші та моркви", – каже майстриня.
Жінка впевнена, що майбутнє за виробниками крафтової продукції. Крафтовий бізнес — це невелике підприємство з виробництва та продажу унікальних товарів ручної роботи. Крафтову продукцію виробляють дрібними партіями з натуральних інгредієнтів за автентичними або авторськими технологіями
"Моя власна справа — це моя дитина. Мені дуже цікаво спостерігати як вона розвивається та виходить до людей. А ще приємно отримувати схвальні відгуки. Я помітила, що наші люди, особливо молодь, почали дуже розбірливо ставитися до того, що вони їдять, їм не все одно. Люди старшого покоління якось скептичніше ставляться до правильного харчування, бо не розуміють, що це таке і навіщо", – каже підприємниця.
"Якщо вийде, то добре, не вийде — теж добре, бо здобуто досвід"
У планах пані Тетяни розширяти асортимент — почати робити фруктові козинаки та фруктове безе.
Тетяна Сергійчук розповіла, де знаходить сили та наснагу для роботи:
"По-перше, я себе повністю відгородила від негативу. Знаєте, не сприймаю негатив, коли мені там хтось каже щось типу: "Тобі воно треба? Куди ти лізеш? Для чого тобі це треба?" Я, звісно, розумію, що деяким моїм одноліткам вже не до того, бо вони вже там чекають пенсії, наприклад, проте мені це цікаво.
По-друге, я зараз дуже часто спілкуюся з молодими, енергійними людьми, які не бояться самореалізовуватися. І мене заряджає їхня енергія. Дуже часто в молоді немає страху, знаєте, ну, якщо вийде, то добре, не вийде — теж добре, бо здобуто досвід. І я цього вчуся".
