Війна змінила Україну, але не зупинила її рух до децентралізації та європейської інтеграції. Навпаки, ці процеси набувають нового змісту та значення у світлі повоєнної відбудови країни. Як зміниться місцеве самоврядування після перемоги? Чи готові українські громади до викликів євроінтеграції? І чому децентралізація залишається ключовою реформою для майбутнього України? На ці та інші питання в ексклюзивному інтерв'ю нам відповів перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час свого візиту у Звягель у межах Всеукраїнського ветеранського форуму. Він розкрив плани влади щодо розвитку децентралізації надалі та окреслив перспективи, які відкриваються перед українськими громадами на шляху до ЄС.
За його словами, війна тимчасово зупинила багато процесів реформи, але не зупинила її повністю. "Зараз ми займаємося лише технічними змінами, які дозволяють розв'язувати питання воєнного стану", – зазначив Олександр Корнієнко.
Серед ключових напрямів розвитку децентралізації для повоєнної України він виділив:
- Зміни до Конституції, які остаточно закріплять повноваження громад та введуть інститут префектів.
- Продовження фінансової децентралізації, зокрема передавання адміністрування місцевих податків на рівень громад.
- Перегляд меж громад після війни з урахуванням нової демографічної ситуації.
- Посилення спроможності громад надавати якісні послуги жителям.
"У результаті повномасштабного вторгнення багато процесів на паузі, і ми фактично займаємось технічними змінами, які дозволяють розв'язувати питання воєнного стану. Наприклад, вчора [8 серпня] Президент підписав законопроєкт про зміни до Закону "Про старосту" ["Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану"]. Тепер є можливість радам громад швидше призначати старост. Що стосується глобальних планів, які зупинила війна, звичайно, це продовження реформи і доведення її до фінальної точки. Це зміни до Конституції, які фактично повністю визначать вже остаточну децентралізацію влади. Щодо районних рад триває дискусія. Я вважаю, що на субрегіональному рівні не потрібна обрана влада. Ми непогано справляємось, коли є два рівні з повноваженнями. Рівень громади – це базовий рівень, а регіональний – обласної ради. Є дискусія щодо технічних деталей стосовно префектів [це неполітичні особи, що представлятимуть державу і стежитимуть за конституційністю ухвалених на місцях рішень]. Хто вони? Вони – держслужбовці чи правоохоронці. Чи вони знову ж таки представляють Президента. Хто їх призначає – Президент чи Кабінет міністрів. Є кілька моделей, які ми розглядали до війни та на які спирались: французька, польська, шведська та інші. Зараз зрозуміло, що під час дії воєнного стану у нас навіть цивільної адміністрації немає, у нас військові адміністрації. Якщо говорити про закони й про законну діяльність, то навіть зараз, під час воєнного стану, ми будемо працювати над ухваленням закону № 4298 ["Про місцеві державні адміністрації"]. Це законопроєкт, який впорядковує діяльність державних адміністрацій, на переході до префектур. Тобто це така історія про нагляд державного рівня. Європейська хартія місцевого самоврядування чітко говорить про те, що, якщо ми даємо повноваження органам місцевого самоврядування, то держава має здійснювати "дбайливий" нагляд. Тому це неминуче. Хто б там як би цього не ставився".
Також Корнієнко зазначив, що у новому законі пом’якшено вплив префектури, але він обов’язково має бути, щоб перешкоджати рішенням, які загрожують цілісності країни. "Так, там все діється через документи, через роботу з підготовкою до рішень, через дистанцію. На мою думку, після війни префект повинен мати інструменти для припинення рішень, які напряму шкодять територіальній цілісності, державному суверенітету. Ми розуміємо, що в повоєнній країні це буде важливою частиною. Жодна облрада не повинна мати можливість ухвалити рішення відділитися від України. Це має миттєво зупинятися. І не тільки правоохоронною системою".
Поговорили й про фінансову частину реформи. Ось що розповів перший заступник Голови Верховної Ради: "Що стосується інших питань децентралізації, звичайно, це продовження фінансової децентралізації. Ми говоримо досить давно про часткову передачу адміністрування податків на місцях, місцевих податків, у першу чергу земельного, нерухомості. Зрозуміло, що це ті податки, які краще збере громада, ніж це робить податкова. Інша справа акцизи, звісно, вони розщеплюються. Незрозуміло, чи можна якось передавати їх на місця повністю, але обмін інформацією та базами даних треба починати вже. Це можна робити під час воєнного стану, без додаткових змін законодавства, з тим, щоб податкова отримувала інформацію від громад щодо платників тих чи інших податків й могла там краще адмініструвати. Якщо ми кажемо про фінансову базу, занепокоєння викликають пропозиції уряду в бюджетній декларації забрати 4% ПДФО з місцевих бюджетів, які були надані на початку воєнного стану. Ми маємо збільшувати базу надходжень для громад, і, думаю, ми точно не маємо відрізати це. Була дискусія щодо способів і напрямів витрати грошей громадами. Звичайно, це було результатом величезних надходжень від так званого військового ПДФО, до якого громади виявилися не готові. Не готові витрачати його правильним чином, віддавати на армію абощо. Вони почали інвестувати у капбудівництво, що не треба було робити, напевно, в таких обсягах. Тому фінансова децентралізація, гадаю, теж продовжуватиметься. Якщо ми говоримо про адміністративні дії, то, звісно, це буде вирішуватися".
За словами Олександра Корнієнка, на рахунках громад зараз близько 160 мільярдів гривень. Але ці кошти розподілені нерівномірно. "Якщо в одній громаді надлишок сотні мільйонів, а в іншій немає нічого, треба думати про перерозподіл", – зазначив посадовець.
Перший заступник Голови ВР наголосив на важливості розвитку економіки:
Окремо підкреслив важливість створення сприятливих умов для інвесторів. "Інвестор не прийде у громаду з незрозумілими правилами, корупцією чи поганою інфраструктурою", – зауважив посадовець.
Корнієнко зазначив, що після війни переглянуть територіальний розподіл. "Якщо ми говоримо про територіальну частину реформи, передбачаю, що після війни відбудеться перегляд громад, їхніх меж – те, що називають в народі укрупненням. Але я не впевнений, що це укрупнення буде скрізь, десь це може бути й подрібнення. Тому що головна мета децентралізації – це доступність послуг для людей. 2021 був роком роботи нової карти України, яку ми створили, коли укрупнили райони та повністю поділили їх на громади. Близько половини громад є спроможними, ще чверть – на межі спроможності. А чверть громад, і це достатньо велика кількість, – малоспроможні. І зрозуміло, що мова йде про зміну підходів, про укрупнення, напевно, або про перекомпонування таким чином, щоб було більше можливостей для громади розвиватися. Наприклад, були підприємства, земля і так далі. Цей процес буде непростим, люди висловлюватимуть свою думку з цього приводу, як це було у 2020 році. Хтось це робитиме в інтернеті, хтось – на мітингу, хтось – перекриватиме трасу. Це нормально, це – демократія. Проте завдання наступних урядів цю реформу рухати далі".
Корнієнко підкреслив, що децентралізація залишається однією з найуспішніших реформ в Україні, яку підтримують 70% громадян: "Ми побачили її результати під час оборони міст від російської агресії. Там, де є потужні громади, там є і здатність захищати свою землю".
Оцінюючи результати децентралізації у Звягелі, він відзначив специфіку нашого міста:
Посадовець нагадав про довоєнні пріоритети розвитку громад – медицину та освіту: "Ми багато вкладали в приймальні відділення, закупівлю обладнання. Підняли зарплати медикам, планували те саме для вчителів". Він також звернув увагу на важливість "послуг другої лінії" – молодіжних центрів, будинків культури, спортивних шкіл: "Це потребує додаткової підтримки держави, бо місцевий бюджет сам не витягне".
Говорячи про майбутнє, наголосив на можливостях, які відкриває євроінтеграція. На думку посадовця, найбільше шансів отримати європейське фінансування матимуть міста, які довели свою спроможність успішними проєктами.
"Вступ до ЄС – це не просто ухвалення законів, а підвищення рівня життя всіх українців. Наші орієнтири – Польща, Словаччина, країни Балтії. І ми бачимо, що ЄС налаштований серйозно допомогти Україні досягти високих стандартів життя", – підсумував Олександр Корнієнко.
