Марина Тихонюк — це жива історія про те, як ніколи не пізно почати все спочатку і досягти успіху. У свої 60 років вона не лише стала тренером з настільного тенісу в новому місті, але й очолила обласну федерацію цього виду спорту.
Баранівська міська рада опублікувала інтерв’ю Оксани Круківської з жінкою, яка приїхала у громаду через війну і почала втілювати в життя свої давні мрії.
Марина Тихонюк народилася на Чернігівщині, все життя жила в м. Дніпро, а з повномасштабним вторгненням, разом з чоловіком переїхали в с. Зеремля Баранівської громади. Ця жінка одна з небагатьох, хто замість впадати в розпач, починає діяти. ЇЇ наполегливості на настирності можна по хорошому позаздрити.
В старших класах Марина Віталіївна зацікавилася настільним тенісом на стільки, що в університеті хобі настільки укорінилося, що в майбутньому стало частиною життя.
Інколи, доля підносить нам випробовування. А від нашого рішення та дій багато чого може залежати. В студентські роки наша героїня зламала праву руку і на 10 років полишила гру в теніс. Це повторна травма руки, адже перша травма була набута ще у шкільні роки, упала на лід.
Ви уявляєте яка має бути сила волі у жінки, щоб через 10 років після перерви почати грати в настільний теніс лівою рукою?! Так, вона це зробила. Все почалося з того, що Марина Віталіївна почала тренувати своїх доньок, а згодом настільки захопилася грою, що почала навчати дітей настільному тенісу в центрі юнацтва, де був гурток для дітей. Саме тут, після результативних тренувань, її запросив на роботу Сергій Жанович Коркін, який був тренером нашої героїні в студентські роки.
З початком повномасштабного вторгнення, родина Тихонюків переїхали спочатку до м. Звягеля. Та з працевлаштуванням нічого не вийшло. Тому, подружжя переїхали в Баранівці. І з вересня 2023 року Марина Віталіївна працює в ДЮСШ тренером настільного тенісу, а чоловік поповнив лави захисників.
З чого почалася кар’єра в Баранівській громаді?! Завдяки своїй ініціативі та шаленому бажанню розвивати даний вид спорту, перше, що зробила тренер — почала збирати інформацію про всіх тренерів даного виду спорту в області, дуже хотілося проводити змагання для дітей. І коли в Пулинах провели турнір по настільному тенісу, де зібралися всі тренери, Марину Віталіївну одноголосно обрали головою федерації Житомирської області. За рік роботи в громаді, тренерка разом зі своїми учнями привезли призові місця, а це показово за такий короткий час.
Знаєте, яка її заповітна мрія?
— Дуже хочеться підтримки для федерації по настільному тенісу. Хочеться, щоб вона стала відома на всю країну. У нашому регіоні стільки здібних діток! Дуже хочеться їм допомогти, щоб вони проявилися і могли реалізувати свій талант не лише на просторах України!
А ще дуже хочеться підтримати наших військових. Адже серед наших захисників є достатня кількість чоловіків, які полюбляють грати в теніс. Хочеться зробити розрядку, турнір по тенісу для захисників вітчизни.
Під час інтерв’ю Марина Віталіївна, вона разом зі своїми учнями знаходилася на навчально-тренувальних зборах в академії настільного тенісу імені Віктора Дідуха (Львівська область).
На запитання про кредо життя, ось що вона відповіла.
— Моїм онукам допомогли люди в Іспанії. Своїм онукам я зараз нічим не можу допомогти, тому допомагаю дітям України. Хочу, щоб їхнє дитинство було щасливим попри те, що відбувається довкола.
Ну що ще можна сказати про цю жінку? Для тих, хто думає, що вам запізно щось починати — наша героїня у своїх 60 років нині здобуває вищу освіту! Ось так.
Раніше ми писали про останню жительку Яблунівки, яка понад 15 років живе одна в селі на Житомирщині. Подробиці тут.
